-
— \к мінський
икклілгіллг ьаіь\ ~
РІК IX Ч 310 . ДЖЕРЗІ СИП і НЮ ИОРК, Ч ЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 19 52. П'ЯТ Ь
- Р1УЕ СШЧТЬ N0. 310. ІЕН5ЕУ С1ТУ апгі УОВК. ТНЦК5РАУ. ШУЄМВКК 20. 1952, VО^. ЦС
ТРУМАН І АЙЗЕНГАВЕР
ДОМОВИЛИСЬ ПРО ПЕРЕ-
ХОДОВУ СПІВПРАЦЮ
. — Пре». Трумая
Айзен-
і ау стрінулися у вівторок
в Білому Домі. Після корот-
кої розмови на самоті, вони
запросили секретарів стейту,
до шпиталю для рутинової
провірки здоров'я. Після кон-
ференції в Білому Домі ген.
Айзенгавер поїхав до Пента-
гону, тобто осідку департа-
менту оборони для порозу-
міння в справі планованої
оборони й скарбу Й дн ренто- {ним поїздки до Кореї. Спо-
ра Взаємної Безпеки, а теж ) стерігачі кажуть, що не мож-
ешвпращвннкш ген. Айзен- і на було завважаги веселого
гавера, сен. Лоджа й мр. До-, настрою в розмовах учасни-
джа. Після т*рс розмов, що | ків, але яе було теж і від-
трнвалн разом 70 мінут, пре-
ввдент і ген. Айзенгавер по-
дали до публічного відома ко-
муні кат, в якому м. ів. ска-
,,Ми обговорювали деякі
Найважливіші проблеми ва-
шої країни в сфері міжнарод-
них відносна. Інформації від-
передано
На під-
ставі конституції президент
мусить виношувати свої обо-
в'язки, доки не залишить сво-
го становища, а його наступ-
на
доки ве перебере уря-
„Мн склали
дження стос:
і обміну ін-
чуженвд, якого можна було
надіятися після гострої пе-
редвиборчої кампанії. Ані го-
ловні співрозмовники аві ото-
чення не виявили, які були
пункте розмов в кабінетній
кімнаті Білого Дому. Білий
Дім зайняв становнще, що ге-
нерал може подати до публіч-
ного відома додаткові інфор-
мації. Ген. Айзенгавер, відхо-
з Білого Дому, вигля-
дав поважно, отже цілком
противно ніж був його весе-
лий настрій, колж їхав на зу-
стріч до Білого Дому.
З Вашингтону вибрався ге-
нерал Айзенгавер до Ню Нор-
ку, де вій мас переговорити
про різкородні справи з сво-
їми республіканськими дорад
формаціями між теперішньою виками, головно з сен. Ро-
адміністраціє ю й наступною бертом А. Тефтои, як провід
адміністрацією, одваче мв ве
—арі
поробили умов у справах не-
згідних з духом нашої кон-
ституції. Генерала Айзенга-
вера не прохано перебрати
відповідальність за станови-
ще президента, доки він не
перебере урядування. Одна-
че ми вірмо, що зарядження
А» сшв-
Заки прийшло до спільних
зустріч, ген. Айзенгавер пе-
реїхав з літоннща серед трі-
умфальних маніфестацій пів
мільйонової гущі до Білого
Дому, а його жінка поїхала
ннком сенатської більшости й
конгресменом Джоаефом Мар-
тіком, як наміченим спікером
Палати Репрезентантів. За-
гальна думка така, що під
час нарад будуть складені за-
сади партійної політики ва
найближчий рік. Іде головно
про затримання, теперішніх с-
сягів в ділянці здоров'я, меш-
ся, що згідно з обіцянками
вибраного президента Айзен-
гавера, у цих справах „не бу-
де повороту взад". Одначе
теж не передбачують знижен-
ня податків на наступний рік
з уваги на зобов'язання, за-
тягнені урядом наперед.
Робітнюс-їмігрант переходить на пенсію
з $50,000
Лос Авджьдес. — На під-
ставі недавньої ухвали кон-
венції Міжнароднього Брат-
ства Візників. Шоферів, До-
глядачів Торговельних Скла-
дів і Помічників предсідннк
цієї юнії Даніел Дж, Тобін
відходить на старечу пенсію
висотою $50,000 річно як ..ви-
служений президент" під 1.
грудня 1952 р. Він почав свою
кар'єру в 1896 р. як парубок
при конях у Бостон Транспор-
те А шен КомпанІ, приїхавши
як 14 річний імігрант з Ірлян-
дії в 1890 р. Вступивши до
служби при згаданім підпри-
ємстві в Бостоні, Тобін став
погоничем на кіннім трамваю
1 почав організувати ювію по-
гоничів та, кондукторів, яка,
приймаючи в свос члевство
ївших робітників З ПОДІЙ внми
зайняттями, перемінилася на
конвенції в Наяґара Фоллс в
1903 в ювію з теперішньою
назвою і 50,000 членами. За
рік став у ній Тобін бнзнесо-
внм агентом з
нею висотою 21 дол, Тря ро-
ки пізніше конвенція юнії в
Бостоні ледве 12 голосами
більшости вибрала його пред-
сідннком і від тоді почалася
його кар'сра як визначного
робітничого провідника упро-
довж 45 років. З часом його
вибрали касиром в Американ-
ській Федерації Праці, одначе
він яе хотів покидати своєї
юнії і вдоволився почесною
ролею містопредсідннка в А.
' Ф.П. Тепер його ювія нара-
ховує 1,100,000 членів і нале-
жить до най впливовіших юній
в А.Ф.П. Ювія віз янкі в від-
значалася демократичним і
прогином уві стичним настро-
єм, а це треба завдячити П
і провідникові Даніелові Тобі-
' нові. На останній конвенції в
Лос Анджелес його вибрали
ще раз головою, одначе він
відмовився від цього станови-
ща, подаючи за причину 76
рік життя. На його місце при-
ходить його довгорічний по-
мічник Дейв Бек.
ГУБ. СТІВЕНС0Н ПРИГОТОВ-
ЛЯЄТЬСЯ ДО ПРАЩ ДЛЯ
ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТИ
Шікаго. — Губ. Адлей Е.
Стівеисон заявив, що він мас
намір почати заробляти на
життя як адвокат, коли скін-
читься його уряд губернатора
стейту Ілняой. Він теж прн-
. найближчі чотири ро-
в Демократичній пар-
тії, як він каже, і буде внго-
ві політичні тими. Він
що „не бере до увага" мож-
ливого публічного станови-
ща, як ось делегата до Об'єд-
наних Надій або праці в де-
партаменті стейту. ,Я яе ка-
жу, що я яе прийняв бн тако-
го становища, одначе не беру
цього до уваги", заявив гу-
бернатор, коли повернувся з
ТРУМАН ПРО ДАЛЬШЕ ПОСТАЧАННЯ
ЗБРОЇ ДО ЕВРОПИ
Вашингтон. — Президент
Трунам представив Конгресо-
ві справозпання про вмкону-
Програмн Взаємної
Свравоздання пре-
охоплюс перших 6
місяців біжучого року і ВИЯВ-
ЛЯЄ відставання в наміченому
пляні. Особливо це торка-
СТЬСЯ ЇТ Ґн ! Т Л Н-Н- Н Н Я ЛІТАКІВ,,
пальної зброї й інших родів
військового вирпду. Ііроте
зроблено дуже багато для
пляні в,
пекн пропонує Бюрові Бю-
джету призначити сім з по-
ловиною більйонів доллрів на
закордонну військову, техніч-
ну і економічну допомогу у
Росіяни пишуть, що америкнасьний футбол
виховує „бандитів і ненависників"
Мпскяя. — Часопис „Совет- наків духово та фізично", то-
ськші Спорт", який уже дав- му ним широко послуговують-
нішс називав американський ся в коледжах і університе-
бейзбол „кривавою" грою, — тах., щоб виховати американ-
пише тепер про аиернкансь- Іську молодь у дусі мілітариз-
кин футбол та твердить, що иу". „Совстсмшй Спорт" твер-
1954 бюджетному році, що по- ( ца спортова гра призначена днть, що на чолі каледжів і
чннасться 1 липня наступ йо-
го року. З тієї суми лише один
більйон був бн призначений
а все позі-
б на постачання
та на військові замов-
в доставі зброї до Ев-
ропн. Щодо сподівання в до-
ставі зброї до Европи. то спра-
ввявлясться в нашій воздання вказує аа війну в Народів". Американський фут-
бол у коледжах ..налічить іо-
на те, щоб у коледжах, „вихо- 'університетів стоять ге нерв -
вувати американських юнаків ли та адмірали, які дбають
иа бандитів та ненавнсішків про те, щоб „вишколити май-
людства". Той сам часопис бутн їх вояків агресивно! ар-
пнше далі, що футбол мас бу- иії"
ти інструментом, щоб вихову-
вати американську молодь у
дує і „тваринної психології ти
расової ненавясти до інших
що
військовій потузі. Зокрема ; Кореї та на недомагання про-
п резидент вказав на те, що дукції в ЗДА. як на головні
за час від 1949 року до Евро- причини цього явища Тож
пн вислано військового внря- Півні чи о-Атлянтійський Пакт
ду на загальну суму 1,800,- стоятиме перед дальшими ау-
000,000 лолярів, а з того велн- сил ля ми для ннряду запро-
ку частину, бо иа суму Єв7, г сктованих п'ятдесяти евро-
000.000 було вислано в пер- ' пенських ізіЛ
шій половині 1952 року. Хоч ;
доклад президента не вияв-
кручуе" завдання спорту та
впіювпджус такі „нові гри",
яи „перегони на чотирьох", —
„перегони назад", та „боро-
тьби а нмі, наповпенііі гнилою
рибою."
НІМЕЦЬКИЙ ПАРЛЯМЕНТ
ВІДЛ0ЖИВ РАТИФІ-
КАЦІЮ ДОГОВОРІВ
Бонн. Німеччина. — Захід- 1 в справі ратифікації догово-
но-німєцьклй парлямент рів є тимчасове, а представник
( Бундестаг) рішив вчоїмі 1 хрнетннксько - демократичної
більшістю 170 голосів проти г партії канцлера д-ра Адеиау-
166 відкинути урядову ПрОПО
знцію. щоб друге і ТреТЄ чи
тання та ратифікація мирово-
го контракту із західними
аліянтами і договору про єв-
ропейську оборонну спільно-
ту відбулася в днях 26, 27 і
ери висловив впевненість, що
пі договори будуть обговорені
і ратифіковані вже в перших
тижнях грудня цього року.
Представник вільних демо-
кратії), які голосували зн від-
ложенпя дебет, заявив опісля,
; двадцять п'ять мають вже бу-
ляс плянів на майбутнє, але |™ в повній боєві н готовості а
Адміністрація Взаємної Без- кінцем цього року.
Зміцнення військових баз в Гренляндії
Вашингтон. — Державшій ширити оборонну систему за-
департамевт сповістив, що.| хіднього світу 1 на цей обшир,
оборонні споруди Заходу 8 | Неясність в перекладі відло-
, відного слова а
стратепчно важливій Грек- шглтьку „ ову спрпчнтіла
лей дії будуть подвоєні. Попе-
редні повідомлення з Копен-
гагену сповіпц&ш. що дамсь-
кий уряд, якому належить
цей великий піввічно-атлан-
тійськнй острів, задумує ве-
то лкування вислову дамсько-
го уряду, як „поширення",
замість „подвоєння '* військо-
вих баз, що спростовує в сво-
єму повідомленні державний
Несподівано помер кол. губернатор Ню
Джерзі, Гері Мур
Сомераіл, Н. Дж. — Сім
дееяттрврічнжй А. Гарі
яатопа в суто республікансь-
кім стейті Ню Джерзі, помер
несподівано, тіід час звернен-
ня зі шляху його авта, яким
він їхав до праці в Джерзі
Ситі. Лікар ствердив несподі-
вану смерть, одначе не ствер-
див, чн це сталося наслідком
припадку, чи припадок тра-
пився в наслідок передсмерт-
ІИаршал Папаґос створив новий уряд Греції
Атени, Греція. — Маршал О- | щіом'сра і тимчасово мініст-
ісондер Папагос, нонсерва. ; оборони. Міністром закор-
партія якого здобула ; донних справ е Стефаиос Сте-
нонульос. У Вашингтоні дер-
[іеремогу У виборах жавішя департамент висловив
лої неділі, створив вчо- вдоволення з демократи-
кі>виіі уряд Греції і король 'чвого перебігу виборів в Гре-
іО цей уряд апгюбував. В ції та запевнив новому грець-
озомі- уряді, що мас бутн за- ! кому урядові таку саму спів-
ірнсвженнй вже сьогодні, -|првцю, як і я' кожним демо-
Рфщад ПалаҐОС звймас пост 1 кратично обраним урядом.
Султан домагається, щоб -французи
алишили Марокко
Султан говорив, що він
Рабпт, "1'ранцузьке Марок
ко. Ма]юкканськн'і султан
Сіді Мохам мед Бен Юсе еф.
Номінальний володар цїсі кра-
їни, промовляв з нагоди 25
річчя свого панування та >
своїй тронній промові заявив,
що 40 літній договір, на ос-
нові якого Франція панус в
Марокко, подібний до „дитя-
чої одежі", яка зовсім не на-
дається до ношення дорослою
людиною, а французи не
ноі недуги від удару серця хочуть дозволити країні Ма
комуністів
Секретар міні- звідсіля їх вишлеться до Ма-
2Й-го листопада. . Інтересно, що їх опозиція проти урядо-
що проти пропозиції голосу- вої щюпознції обговорити і
воли, разом з опозиційними , ратифікувати договори шке
партіями, теж і члени партії | з кінцем листопада булл
вільних демократів, другої по і подиктована „чисто техиіч-
велнчині партії, яка належить ними міркуваннями" та що
до урядової коаліції. Об» ці | вони будуть голосувати в ко-
договори визначають привер- | рнсть ратифікації, як ця спра-
кення суве])енноетн Ніиеччи- 1 ва прийде на порядок нарад
ни і її озброєння з одного бо- парламенту „у відповідпнй
ку, а включення її в Ифоасй- час". Урядові -партії, які оде-
ську спільноту народів з дру- , брюЮТЬ згадані договори, ма-
того. Рішення Бундестагу від- ють в иарляменті 222 голоси
ложитн марали над рптнфікд- на всіх -100 й це дйє їм силу
цією тих лої-оворів відкладас перевести ножний узгіднений-
рівночасно й формальне вста- урядовою коаліцією закон,
ицалеиня еуверенностн Ні- Все ж такн вчорашнє відло-
неччннн та її включеним и за-
хідно-європейську оборонну
Жсння ратифікації договорів
вважається деяким ударом в
ии
особисто схильний співпра-
цювати з Фракцією в „куль-
турній, господарській та за-
кордонній ділянках", але він
домагається, щоб вона дозво-
лила Марокио самому розв'я-
зувати свої внутрішні пробле-
Султанової промови слу-
хали тільки 1,500 осіб, але її
надавали через радіо для
всього арабського світу. Ду-
мають, що султан виголосив
свою промову в тій цілі, щоб
підтримати становище Марок-
ко Кл теремі ОН. Д* тепер
радять над арабською скар-
гою проти Франції. Султан
додав, що вія прихильник
конституційної монархії, бо
ляїв, де. ними будуть послуго- Ідемократнзм зовсім не чужвй
вуватнея в боротьбі проти ко-{ му су ямайському світові, який
мун і етичних бандитів. Кож- іпопав у політичну регресію
ний гелікоптер може мати 1С [тільки тому, що чужинні вмі-
| членну залогу, і надасться до ; шуються до мусулмавськнх
спільноту. Проте, а требігу . пііестіж уряду канцлера Аде-
дебат в цій справі видно ви- ( науе[щ та скріплення опозиції
разно, що відложеняя дебат . п]>отн нього.
Лондон,
стерства оборони Н. Берч по-
дав до відома в палаті послів
англійського парламенту, що
середу 19 листопада при-
їжджають десять амєрикансь- \ протипартнзанської боротьби справ, та стримують поступ у
кнх гелікоптерів до Англії, а. в джунглях. арабському світі.
ЮВІЛЕЙНИЙ
АЛЬМАНАХ „СВОБОДИ" -ВЕЛИКА КНИГА
УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
нороткого відпочинку в Арі-
зоні. Недавній демократич-
ний кандидат на президента
ЗДА, виглядав здорово І ви-
являв запал до праці, холи
розмовляв з кореспондентами,
закн всів на стейтовнн літак,
що мав завезти його до стей-
тової столйці Спрінгфілд, де
він мусить приготовити стей-
товай бюджет иа наступний
рік, заки ще передасть обо-
в'язки губернатора своиу рес-
публіканському наетупнжко-
кові Вільямові Дж. Страто-
нові. Він яе сказав, чи ду-
має кандидувати ва станови-
ще президента при наступ-
них виборах, одначе заявив,
що не мас жалю з приводу
вис л іду теперішніх виборів.
В останніх днях закінчено І
друк та віддано до оправи і-
люстро вашій Ювілейний Аль-
манах „Свободи", що появля-
ється як видання Українсько-
го Народного Союзу з нагоди
шістдесятих роковин цього
в а й с т а р шого сьогодні в
світі українського щоденника, і
Ювілейний Альманах „Свобо-|
ди" — це велика на 250 сторін
книга, яку оправдано можна
назвати книгою української
преси, як про це свідчать ав-
тори і тематика надрукова-
них в ній статтей. Там надру-
ковано по черзі: Д-р Л. Мя-
шуга : Шістдесятріччя „Сво-
боди"; Д. Галнчнн: „Свобо-
да" і Український Народний
Союз; А. Драган: „Свобода"
о минулому і сучасному; 0-
лена Кнсілевська: „Свободі"
в альбом; В. Лотоцькнй: За
шістдесят років; Л. Ясінчук:
Дух „Свободи" ; о. П. Поняти-
шин : Українська справа в А-
мериці; І. Німчук: „Свобода"
в моєму житті; д-р Ст. Баран:
„Свобода" І „Діло" та їх ро-
ля; Р. Купчииеькнй : „Моя
перша „Свобода"; І. Кедрин:
Репрезентативний щоденник;
С. Шумейко: "Іікгаіпіап \\ еек-
Іу"; І, Керннцькнй: На Ґрснд
стріт 81; Л. Луців: Літерату-
ра в перших річниках ..Сво-
боди; В. Чалленко: Недільне
видання „Свободи"; д-р В.
Галаи: ..Свобода" і ЗУАДК;
Ю. Павчак: Наша ..Свобода":
Я. Чвж: Чужомовна преса в
Америці; М. Чубатий: Укра-
їнська англомовна інформа-
ційна служба ; В. Душник : А-
мериканська преса та Украї-
на; Ю. Сірий: Я вже був в
Америці; І. Смолі Й : У стоянці
модерної людини ; А. Курди-
дяк: „Свобода" в арешті: С.
Гладкий: ;,ПІв століття за
лінотипом; С. Федів: У дру-
карні „Свободи"; Д. ЛобаЙ:
Українська преса -в Канаді : І.
Іваячук: Спомин про „Сво-
боду" в Канаді; В. Мудрий;
Закордонні кореспонденти у-
країкської щоденної преси; Л.
Лепкнй: Пресова каатвра У-
СС; Б. Вазилевнч; „Наша Зо-
ря"; Л. Шанковськнй: Під-
пільна преса в Україні; Люд-
мила Коваленко: Баби співа-
ють; Л. Лнман; Преса підсо-
встської України; О. Тарнав-
ськиЙ : Недокінчена дискусія;
В. Перський: Українська емі-
граційна преса; Я. Подох:
Стряйська нодруга „Свобо-
ди"; М. Понеділок: Шістде-
сят. — Це статті. Крім того в
тексті е багато коротких ре-
чей, жартів, віршів, циготів
тощо, як теж 76 ілюстрацій,
в цьому деякі документальні.
На закінчення поданий теж
календар на 1953 рік, з укра-
Інськимн церковними і аме-
риканськими урядовими свя-
тами, як теж короткий укра-
їнський Історичний календар.
Цьогорічний Ювілейний А-
льманах „Свободи", надруко-
ваний на першорядному па-
пері та в мистецькій о клади н-
ці роботи Святослава Гордни-
ського, — це єдина в своєму
роді книга, в якій подано ін-
формації не тільки про „Сво-
боду", але й про цілість ук-
раїнської преси, цю важливу
ділянку українського суспіль- 1
ного, культурного і політич-
ного життя. Більшість догорів
«вдрукованих в гін книзі
статтей — це відомі праців-
ники і співтворці української
преси по той і по' цей бік
океану. Зібраний в книзі ма-
теріал повинен заповнити ве-
лику прогалину в українськії!
публіцистиці в а тему нашої
преси та стати інтересноіч
лектурою для кожного громи
дянина і важливим джерелом
інформації для майбутньою і
дослідника. Український На-
іРодний Союз виданням цеї
| книги дає черговий велнкніі
І вклад .в українську духову
культуру та її розвиток. Щоо
Збито два ворожі літаки біля совєтсько-
корейського кордону
Токіо. — Головне команду- пошкоджений, бо залишив за
ваннп аліянтеьких збройних : собою довгу смугу диму. В
сил на Далекому Сході пові- бою був пошкоджений теж о-
доинло про повітряний бій. днк американський літак, але
який відбувся між чотирма він щасливо висадився на
ворожими літаками совєтсько- своїй баз) на авіоматці. На
го типу МІГ та трьома имерв- ішземниму фронті продов-
жувалися бої, головно на цен-
тральній ділянці, але вже «0
кайсь кн ми „Пантерами" над
ці вігі ч по- східними корейськи-
ми водами, в безпосередньому
віддаленні від корейсько-со-
встеького кордону. Два воро-
жі літаки були збиті, а два ін- сг.ня здобули деякий
ші перервали бій та відлеті- гічний геїіен, завдаючі. .
лн. прн чому один був важко ■ гові великих втрат в людях.
Канада і Британія намагаються змінити
індійську резолюцію в справі Кореї
ні тільки ті, які самі того ба-
жали б, а Інші мали б бути
приміщені на островах біля
центральної Кореї та форма-
льно звільнені :і полону, а їх
доля мала б бутн вирішена на
конференції після перемир'я,
на якій вирішувано б політич-
ні справи Кореї і Далекого
Сходу. Америка відразу пос-
ник залролоиупав компромісо- тавилась негативно до такої
Об'єднані Нації, II. И.
Англійські 1 квнндійські пред-
ставники в Об'єднаних Наці-
ях повідомили, то вони нама-
гатимуться приготовити про-
ект зміни індійської резолю-
ції в справі Ко[>еї так, щоб
можна було зядозольнити Ін-
дію й З'сдинені Державі! А-
мерики. Індійський представ -
ву резолюцію в справі поло-
нених в Ко;>еї, на підставі я-
кої аліянти мали б приішяти
комуністичний принцип ре-
патріяції всіх ПОЛОНевнх, хоч
початково були б і>епатріова-
пропознції. домагаючись, щоб
дола тих полонених, які не
бажають гісртатись під кому-
I МІСТИЧНИЙ реЖНИ, була запев-
нена вже н постановах Про
пе|№Мир'а.
Виявлено зловживання в оборонній підготовці
в Зах. Німеччині
Еіонн, Німеччина. У фран-
цузькій зоні Німеччини заа-
рештовано даок вмер н пансь-
ких Снзнегменін і 34 німець-
ких контрактопів у зв'язку з
виявленням великих злов;кі[-
вань фондами, призначеними
на всілякі військово-оборонні
споруди. У зв'язну з цим п-
рештом почалось слідство зо
підкупство, хабарі, корупцію
та незаконне посідання важ-
ливих військових інформації"!.
Кошта оборонних споруд, в я-
ких вилялено зловживання.
. внноелть коло 100,000,000 до-
ілнрін. Пім^і;ькнй прокуратор
Гермам Ленгард заявив, що
слідство мгіжі' вкаинги „няй-
більший скандал в Квропі від
чпеу війни". її вмери
врокур*твр и ри уряді
го комісари висловив побою-
вання, що виявлені зловжн-
паїїмя „можуть підірвотн обо-
роїшу прог]>аиу" в Европі. —
Подробиць зловживань ще не
випалено.
доти можливість усім нашим
громадянам придбати цей ГО-
вілейний Альманах ..Свобо-
ди", який повинен стати на-
стільною книгою в цьому
книжковому сезоні, — ціну на
цей Альманах встановлено
дуже низьку, бо тільки один
доляр і 50 центів (Ї1.50І, не
зважаючи на величезні кош-
ти Друку Розенлку замовле-
них примірників Альманаху
почнеться вже з кінцем цього
місяця. Замовляти можна вже
тепер. ■ висилаючи гро-
шеву належність на адре-
су Адміністрації „Свободи":
„ЗУОВОПЛ". Р.О. ВОХ 34Г>,
|ег»еу Сіїу З, N. ).
Гроші можна пересилати че-
ками, поштовими переказами
або один доляр готівкою тя
50 центів в поштових марках.
Алямзнах надруковано в об-
меженому тиражі й тому тіль-
ки поспіх у висилці замовлен-
ня може запевнити теж ви-
силку книги.
АЙНШТАЙН ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ
Ш СТАНОВИЩА ПРЕЗИ-
ДЕНТА ІЗРАЇЛЯ
Єрусалим, Проф Аль-
берт Айнштайн повідомим
прем'єра Давида Пен-Гуріона,
що він не може прийняти кан-
дидатури на президента Ізра-
Іля. бо уважає, що він своєю
вдачею не надається на те
високе становнще, яке опо[ю-
жнилося після с мерти першо-
го президента Ізрліля Хнїма
Вайцманп. 7.4-річний профе-
сор Айнштайн. натурол і зова-
нип громад анни ЗДА. працює
тепер при Прінсстон універси-
теті в Н. Дж. Він заявив, що
ніколи не бравеїі :іи таку П|ііі-
цю. яі:ої не міг би виконати
з повним вдоволенннм, хоч
піп шісоко цінпті. і глибоко
зворушеиші тією пропозиці-
єю, яку зробим йому ізраїль-
ський прем'єр. Проф. Айв-
штаіін сказав, що він мас бі-
льше розуміння для мірку ван-
ни про і'ш'т. ніж практичного
ЗНАННЯ П[К1 ЛЮДСЬКІ
ни. Ізраїльськії ч
мас вибирати пИ'.іидента 8.
грудня, а кандидати иа пре-
зидента мусять бути оголоше-
ні до 2Я листопада. Ліве кри-
ло партії Малям задумує ста-
вити сні і іу. кадидатом Іцика
ґріибаоиа, сіоністпчнопо ве-
терана, іди її;. і: иіі!Іст|кім вну-
трішніх с п ра в у ті; и часовому
уряді.
СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 1952.
Ч, 310,
лї«'ярарег риЬІікЬси саііу ежссої поііааув Ьу Іве
Укгаіпіап N31101131 АзвосіаНоп, Іпс."
її 81-83 Огала Зігееі. ]сг&еу Сну 3. N. \.
ЕЖеТеЛ ав Бссопо Сіа-щ Маіі Маїїсг а! іпе Ром ипкс о[ Ісгаеу Сііу,
N. ).. оп Шгеп ЗО, 1911 ипікг тле Леї оі Магсії В. !И/9.
Лссеріесі Іог таїїіпк ці їресіаі гаїе оі роїіакс рглііісі] Іог Йесііов
1 130 оГ Асі оі ОсЮЬег 3. 1917 ашпопгса ]Шу ЗІ, НІ1Н.
і рік
ПЕРЕДПЛАТА:
На
В
В*
піт року .
три кіско! „
Джерзі Ситі і закордоном
рік $12.00
пі в року 5 6 .50
три місяці 5 3-50
І 51 ВйСКІРТЮМ КАТЕ5.
.-ЛОООІОпе уе.іг її 0.00
„5 5.25 ; яі* толтНї 1 5.25
-5 Я-" Тпгес гаошгіз 5 2.75
Рогсікп агиі }стжу Сііу Кдіез:
Опс уеаг І12.00
5іх топіїїя ї 650
ТЬгсі' пніпііія • 5 3.50
Мііііизу'ї іиііе (іле ІЛггаіпіап
\\'еакІу, Елкііаа Іапцидке 5иррІ.)
З. 1
Оце уеаг
5іх тпопііік
Ї.00
-$ 2.00
За ножну зміну кдросн платити я 10 центів.
За оголошення р«дакцІя не відповідає.
Адреса: "зГОВОРА," Р. О. Вох Ш, СІТУ 3. N. ].
ЗА ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
. ДО НАВЕРНЕНИХ
Моріс Л Ернст. нюйоркськнй адвокат, загально відома
фігура в американській ліберальнім світі та бувший близь-
кий" дорадник президента Ф. Д. Рузвелта; написав разом з
журналістом Давидом Лотом книжку, знтнтуловану ..Звіт
про американських комуністів' '. Не сумніваємось, що Ернст
добре знає справу, яка стала предметом цеї ккижки. До того
книжка ця це властиво звіт з розпитів понад 300 бувших
комуністів, провідних і тих, що належали до сірої маси. їх
питано, що саме загнало їх п комуністичні ряди, як їм там
велося та що заважило на тому, що вони їх залишили. Але
важливіша ціль книжки: допомогти наверненим стати чем-
піонами свободи, або хоч уможливити їм нормальне життя
у спільноті і якл не може їм' забути їхнього минулого.
Вже сама пояпн цеї книжки вказус, що не солодко жи-
веться тим. що впавши жертвою комуністичної агітації,
яотілн б сп оптувати свій гріх і знов стати добрими грома-
дянами країни-, В першу чергу їм доводиться багато витер-
піти від комуністичних калюмній. а нераз потерпіти навіть
і фізично. Це правда, що дехто з бувших комуністів зробив
на наверненні навіть особистий інтерес, поминаючи добру
прислугу, зроблену державі й суспільству при відкриванні
комуністичного зрадництва. Але загал навернених, як ви-
ходило б зі звіту авторів книжки, почувається дуже зле. бо
громадянство глядить на них далі як на паршивих овець.
Автори якраз апелюють до людського иилоесрдя І зрозу-
міння душі тих. що зійшли на злу дорогу.
Дуже цікаві дані щодо віку тих, що пристають до кому-
ністів. Отже між 18 і 23 роком. Але більшість покидає кому-
ністів дійшовши до 23 року життя. Ще цікавіше, з яких
верств американського суспільства поповнювались комуні-
стичні ряди. Отже з таких домів, що малися матерія льно
добре, з б изн ессенських 1 банки рськнх кол, а навіть з таких,
де батьки були проповідниками. Це мав бути бунт дітей проти
' — вТАдто консервативних батьків! Найбільше комуністів ви-
ходило з коледжів, так, що в комуністичних вербуиховях
квартирах більше раділи одним комуністом з сірої маси, ніж
„10 комуністами з титулом доктора філософії". Комунізм,
як стверджує звіт, не дуже промовляє - ■ як це загально
думають — до американських „меншин" і тих. що прибули
з чужих країн, ні теж до негрів, що ставлять комуністичній
агітації завзятий опір. Американський комуніст не той, що
працює тяжко руками. Він дитина міста і. як сказано, по-
ходить з матеріяльно добре внпосаженоІ родини, часто дуже
нещасливої, в якій бувають самогубства, розводи і т. п.
Стерлінг Норт, обговорюючи цю книжку, пригадує, що
, на симпатію заслуговує не тільки навернений, але також
і загал, нараженнй через п'яту комуністичну колону на зраду
ираїни. видачу Москві найтайніших документів тощо. Знов
Чарлз Пур. похваливши, як і Норт. благородні почу ванни
авторів, добачус слабу стоіюну книжки в тому', що вона не
розкрнваг. як слід „комуністичної інтриги", а зокрема поганої
ролі комуністичних попутників, що то мають завжди можли-
вості впливати на загальну публічну опїнію, а як обставини
міняються, захищатись, що вони ніколи не були членами
партії.
Вкінці ще згадаємо, як багато маємо в Америці членів
Комуністичної партії. Найбільше їх було в час останньої
війни, бо 100,000. З кінцем 1951 року було вже тільки_31,608.
Бувших комуністів, що розчарувались в партії та її науці
й діяльності с коло 700,000, Назагал американець, що попав
у комуністичні ряди, залишається гам пересічно два-три
роки. ^Професійних комуністів", яких автори нараховують*
біля 8.000, віддають вони „під опіку" Еф БІ Ай. Але зви
чайних вони дальше навертали б і шукали б для них у за
галу — милосердя.
ВОДНЕВЯ БОМБА
Гордон Дій, голова Комісії
Атомової Енергії, проголосив
в останніх днях заяву я якій
стверджує, що ва островах
Еиіветок на Тихому океані
відбулася третя серія досвідів,
яка включала теж „експери-
мент відносно термо-ядрової
реакції". В повідомленні не
сказано виразно яка саме
.. терм о-я дрова реакція" була
включена в ті досвіди, але це
поняття може підноситися
тільки до водневої бомби. В
повідомленні теж не сказано,
чи Америка вже має водневу
бомбу, але сказано, що екс-
перимент був успішний і з
цього виходить, що Америка
цю бомбу або вже мас. або
щонайменше може мати.
Із зрозумілих причин, ціла
ця справа водневої бомби
окутана найбільшою таємни-
цею. Комісія Атомової Енер-
гії проголосила свою заяву
після того, як в пресі появи-
лася низка приватних пові-
домлень, головно від моряків,
які були віддалені від місця
експерименту на десятка
миль, але які бачили „сонце
на землі" та всілякі інші не-
аинутн й водневу бомбу най-
пізніше до 1955-го року. З
хвилиною, якщо б ця страшна
зброя опинилася і больше-
вицькнх руках, доля світу
могла б бути, як кажуть, прн-
В такій ситуації ще не вся
•а рятунок втрачена.
Цю надію дає з одного боку
факт, що воднева бомба, якщо
вона Існує, то все ще тільки
в руках американців. Цей ар-
гумент може переховати Мос-
кву, що після атомової війни
цій планеті вже не тільки тео-
рія Маркса, але взагалі жод-
на, бо не буде ані кому, ані
де її здійснювати. З другого
боку, американський плям
контролі; атомової енергії, за-
пропонований Об'єднаним На-
ціям, дві; ще єдино реальні
можливості відвернути цю за-
грозу атомової війни та всі П
страшні наслідки. Америка,
випереди виш Советськнн Со-
юз в цій атоловій і водневій
зброї, мас тепер велику від-
повідальність зробити асе
можливе, щоб забезпечити
світ перед тою страшною за-
грозою, яка могла б для ньо-
го виникнути тоді,' коли б
Кремль дорівнював в пій
зброї вільному світові.
ві сили і породила Птлєра.
Сучасна політика Росії консо-
лідуй і наснажує в Німеччині
якраз ті самі сили реваншу,
Імперсько- реставраційні, най-
більше авантюрні 1 анти євро-
пейські. Це ж вояж торпеду-
ють оборону Европи проти
московського наступу, тож
М. С.
Великі думки походять
із серця"
Микола Очерет
'ХИБНД СТАВКА
Американські військові вла- порядок. І таи воно І є: ві-
сті в Німеччині фінансували 1 мецький вояк гарний викона-
виці кіл групи німецьких пар-
тизан, що мали б вести від-
повідну акцію на випадок
війни з Совєтянн. Проте вони
швидко переконались, що ця
група зловживає американсь-
ким довір'ям та намагається
стати фактором в німецькій
політиці 1 тому американці
перестали и підтримувати і
інших авторитетних, головно І °Р апн " или фінансову ДОПО-
. могу. Американці довідались,
що ця група склала список
„ненадійних німців", які ма-
ли бути „зліквідовані" на ви-
падок совстеької інвазії. На
аі-
нау нових джерел, стверджу
ють з цілою певністю, що
Америка вже таки мас
ву бомбу.
вець наказу, але власної Ші
ці іі ти ви він не мас. Знову ж
таки: пощо американцям ви-
школювати партизан, коли
вони в своєму розпорядженні
мають готових, природних
партизан ! Згадати хоч би бі-
лорусів, поляків чи словаків
ба, їх треба лише зорганізу-
вати і дати зброю, бо всі вони
протягом всього часу
Воднева бомба різниться від спнсвдві б п важво
лилппі «і л *імі.іііі ґ» вги-ІЛ Лй ~ * ґ
атомової не тільки своєю ба-
гато разів більшою силою,
але й процесом експльозії.
Ураново-атомова бомба вибу-
хає в наслідок „фізії", отже
розриву атому, тоді коли про-
цес вибуху водневої бомби с
цілком протилежний і відбу-
вається в наслідок „фузії" — -
злиття атому. В першому ви-
падку уранова бомба вибухає
мецькі соціалісти. Американ-
ці признають, що сама думка
про вишкіл партизан на ви-
падок війни не є зла, хоч
можливо 1 „немудра", зокрема
чнлись як досконалі
занські воякн. Головне ж, що
ці партизани будуть дійсно
твердими пробоевнми група-
< ми, бо всі вони знатимуть, що
і б'ються за волю свого народу.
власну державу.
Вся ж історія Німеччини,
починаючи ще з XVI століття,
каже, що німці с спільником
після того, як все це вийшло Росії і руїнниками Европи.
на світло денне і всім стало Згадаймо лише те, що з 1014
відомо про це. | року німці зробили два стра-
Прочнтавши такс повідом- 1 шких напади на Францію, за-
лення з Бонну нам було ясно, хитавши ц до основ і обірвав-
ші, шіі життя мільйонам францу-
„__„ _ „_ т „«тинять. І "Ч 0 американці почали реал:
тоді. ИОЛН " НЄ1 И Р ^ зувати „не злу думну'Гале =»»■ В випадках „ря-
тінником" Франції виступала
і Росія. Разом з тим співпраця
Росії з Німеччиною по пер-
шій світовій війні дуже швид-
ко відновила німецькі військо-
невтронн, яких повно в ..
вітрі, звільняючи енергію, що Реалізацію вели „не мудра -
в'яже разом ядро плутоиія. У і ми шляхакн - Р оСлячн хибн >'
водневій бомбі перемінюється ""«У тмиїв. Нам прнгв-
в гелій, що на- Д> гсться випадок під час рево-
люції в Німеччині після пер-
шої світової війни на станції
в Пссені, Революціонери хо-
тіли роззброїти військовий
сшельоя. що йшов з Франк-
фурту на Ганновер 1 стояв на
станції. Всі революціонери
кинулись на Перон, але прн
дверях на виході стояв за-
лізничник і вимагав квиток
для виходу на перон. Тоді всі
оті ..партизани" стали в чер-
гу, щоб купити квитки і поки
вони це зробили, потяг з вій-
ськом вже давно пішов зі
ставці! далі. Це
для німців, але
ступає в мільйоновій частині
секунди і тільки в температу-
рі, що дорівнює температурі
сонця. При цій переміні важ-
кого водня в гелій залишаєть-
ся мала маса, що згідно з тео-
рією АЙиштайиа перемінюєть-
ся з черги в енергію безмірної
сили. Соняшну температуру,
в якій важкий водень може
перемінятися в гелій, може
витворити тільки експльозія
атомової бомби, яка в цьому
випадку править за „запаль-
ник" для водневої бомби.
Поминаючи сам складний
процес експльозії одної і дру-
гої бомби, яким івтересуються
вчені спеціалісти, для кожно-
го громадянина важливий го-
ловно сам факт, що в руках
людини опинилась сила, яка
Ми пригадуємо другий ви-
в самому Берліні,
злодій вихопив у жін-
ки з рук валізку і почав ті-
може цілком знищити всю на- кати. За злодієм погнався по-
щу цивілізацію. Наявність лІцай, в той, побачивши це,
атомової і тепер водневої бом- пс *іг прямо через квіти й тре-
би створює кризу, від розвит- В У геть 3 С *ДУ- Поліцай, лю-
ку якої вже дослівно може за- Д н н* порядна, так зробити не
лежати дальше існування на- м * г 1 б ' г стежечками, ннна-
шоі планети. В новій атомокШ , ю чи грядки з квітами і клом-
війні, в якій обидві воюючі, 6 " 3 травою. Тож поки він
сторони могли б користува- крученими стежечками добіг
тись атомовою І водневою ! Д° вихідної брами, за злодієм
бомбами, вже не. було б пере- вже й слід прохолов.
можця. тільки одна суцільна
руїна. Сьогодні Москва ще не
має водневої бомби, але маю
чи- атонову бомбу, вона —
ЗГІДНО
з передбачуваннями
знавців — може роз-
3 цнх двох випадків зразу
видно, що німець, вихований
віками на засаді „порядку",
органічно не може бути пар-
тизаном, бо вже саме поняття
„партизан" заперечує право-
то Німеччина рятує не себе,
не себе обороняє від Москви,
а Европу, б наперед усього
Францію. В розігрі між Схо-
дом і Заходом Німеччина хо-
че покласти на ту чи Іншу
шальку терезів вагу німець-
кого мечв, або так званого'
нейтралітету і в той спосіб
стати арбітром спору. Концеп-
ція настільки авантюрна, на-
скільки й не реальна, бо фак-
тично Росія використовує, як
використовувала й раніше, і
Німеччину, як таран, що ним
вона „пробиває вікна в Ба-
роні", а разом і руйнує хати
у європейського населення, і
Ще напочатку своєї Історії
німці, тікаючи від східніх орд,
руйнували Европу 1 так під
цим тиском Німеччина весь
час пересувається з Сходу на
Захід руйнуючи Европу, а
уявляє собі, що відіграв ролю
„арбітра" світового ладу. Так
було, так є і тепер. Але сьо-
годні Европа не потребує ні
кованого меча Німеччини, ні
посередництва Берліна, лише
не треба робити хибних ста-
вок на Історичного спільника
Москви, а дати можливість
озброїтись тни, чиї народе
гинуть під п'ятою бпльше-
вицької тиранії і то не лише
в Европі. але також і в А^ії.
Вільному світові не потрібно
вишколювати загони парти-
зан, бо вони вишколені жит-
тям, вони виховані протягом
всієї історії тих гноблення ва-
родів, але їх треба зорганізу-
вати 1 чітко визначити, ,що во-
ни йдуть на боротьбу за вла-
сну, незалежну державу, за
волу свого народу. І саме від-
діли них партизан єдкиї ма-
ють віринй шанс розсадити
„тюрму народів", 5о разом з
ними до бою стануть і їх по-
неволені народи.
Коли на світі щось повств-
о: місто, сади, храми, фвбри-
1 т. д, то все це повстало як
наслідок великого напружен-
ня розуму, волі, праці рук.
Але, разом з тим, нічого з то-
го не повстало б, коли б. не
було бажання усе те зробите,
не було С хотіння досягти чо-
гось, не було б душевних емо-
цій, еитузіязму.
Якийсь філософ влучно за-
„Беликі думки по-
їв серця".
Так, справді, для великих
шо одного розуму.
Розум формує думки, з'єднує
їх у певну логічну цілість, але
великі ідеї, мов блискавка,
родяться Із серця. Особливо в
тій сфері, що найбільш з'єд-
нана з почуттям: любов до
людини, до людей, до бать-
ківщини, бажання зробити їм
добро, вирятувати з біди.
Тому Історія людства повна
прикладами, коли великі за-
думи, а за ними — чини, по-
ходили передовсім ,Дз серця".
При чім ці задуми була
справді великі 1 свідчили про
великий „розум серця".
З цього приводу один ста-
рий російський письменник
(Говчаров) справедливо за-
уважує: „велика любов не-
розлучна з глибоким розу-
мом; широчінь розуму — рів-
на глибині серця; через це
верхів гуманностн досягають
лнкі уми".
Ці думки мимоволі набіга
ють, коли роздумуємо над на
шою, українською,
І у вас, коли щось
великого, то по-
це лише в наслідок
ентузіазму. Г тільки дякуючи
йому, цьому ентузіазмові, пе-
реборено величезні перешко-
ди і серед найбільш несприят-
ливих умов осягнено вели-
ких н а слідків.
І нині українство, україн-
ське суспільство має перед со-
бою цілу низку великих
справ, великих завдань, невід-
кладних обов'язків, які му-
сить виконати. А зможе вона
їх виконати легше тоді, коли
створить для, цього реальну
можливість. '
А ця реальна можливість
— це в наших нинішніх умо-
вах в Америці, є наш Народ-
ний Фонд.
Народний Фонд! Здавало-
ся б, — яка „проза": фінан-
сова установа, долари, пода-
ток — як це все далеке від
1 „серця", від високих душев-
них переживань!
І А, між тим, як усе це не-
I вірно! Бо хто ж і що ж, як
не Народний Фонд дасть мож-
ливість виконати те, що е у
нас в найглибших таємницях
серця: допомога нашій Бать-
ківщині, промовити слово в П
обороні, виховати наших ді-
тей в любові до Рідного Краю,
подати помічну руку потребу-
ючому землякові . . .
Все це — є порухи вашого
серця, нашого чуття, але ж
зреалізувати' їх зможемо ли-
ше реальним чином, реальни-
ми категоріями, а ними с :
Народний Фонд.
І, власне, що до цієї Народ-
ної Установи ми повинні з ре-
візувати свою психологію:
Це — не звичайний банк,
куди складається свої приват-
ні ощадності це Національна
Установа, що мас зреалізу-
м. В. д.
і .Міжнародні
ення
Ідеї об'єднаної Европи, все
ще не окресленої точніше фе-
дерації держав, Ідея однієї
європейської армії — поши-
рюються в Европі в останній
чає щораз більше, та з другої
сторони націоналізм виявля-
ється щораз бельш агресив-
ний. Труднощі в переконанні
потреби європейського об'єд-
нання доливають оливи до
вогню ультра-націояалісгвч-
ннх течій. Проблеми зв'язані
з цим явищем накопичуються
цілком помітно і грозять по-
важними, новими міжяарод-
війн комплїкаціями та усклад-
нення ми.
Приглядаючись до зросту
націоналізму в світі, можна
помітити три його відламн —
визвольний, Імперіалістичний
та ізоляційний. Перший і
останній змагається за добро
власних народів, другий, ім-
перія лістнчняй, що його ре-
презентує СССР, мас на меті
поневолення і невільництво.
Визвольний націоналізм,
що до нього можна вчнелнти
український [ всіх поневоле-
них СССР народів, змагається
за самостійність 1 незалеж-
ність. Виявляється він най-
більше І найвиразніше в під-
пільних рухах на рідних зем-
лях 1 до нього прнслухастьсь
світ з великою увагою. Преса
приносить щораз нові вістки
про націоналістичні дії з Ук-
раїни, Білорусі, Балтійських
І держав, а також з країн, що
після другої світової війни
дісталися під панування СС-
СР.
Російський націоналізм, що
діє на території СССР. під ма-
сною комунізму, 1 закордоном
під маскою демократії, поси-
лив свої намагання. Єдииа-
неділииа та підбій інших на-
родів, в такий чи Інший спо-
сіб, це програми цих рухів.
Зручною пропагандою росій-
ський націоналізм ще сього-
дні знаходить багатьох при-
хильників поза кордонами
СССР, які з незнання або злої
волі дають йому підтримку.
Американський націоналізм
„серця" — з бажання, з ен-
тузіазму щось зробити, чогось
добитись, якоїсь мсти осягну-
ти.
Коли глянемо на головніші
ділянки нашого життя — пи-
сьменство, наука, шкільниц-
тво, кооперація, державне бу-
дівництво, збройна боротьба,
то побачимо, що всюди почн- 1 цього засобу
иолось від серце, від дуті, «адії
задуми;
вищі Ідеї. ,.
І тому для нашого Народ-
ного Фонду ми мусимо уді-
лити частину' свого „серця",
своєї душі, Свого ентузіазму,
щоб цей наш . всенародні й за-
сіб боротьби був сильний, мо-
гутній, щоби, прн
доба чують у пропаганді Ізо-
ляціонізму. Американці, об-
тяжеиі перший раз великими
податками, невдоволеяі з вій-
ни в Кореї та перспектив но-
вого світового воєнного по-
жару, раді б, щоб Америка
дещо відсунулася від європей-
ських 1 азійських справ та
присвятила більше уваги аме-
риканському народові. Проте
американський загал е проти
ізоляціоністів, розуміючи, що
в сучасному світі ие може бу-
ти посторонніх глядачів, що
простори завдяки технічним
винаходам змаліли та що
Америка, допомагаючи Азії,
перш-усього боронить себе
саму.
яльннх держав з демократич-
ного табору ще більш усклад-
нює ситуацію: ..
Отже маємо азійський на-
ціоналізм, арабський націо-
налізм і націоналізм кол. дер-
жав осі. Особливо небезпечні
японський, Італійський і ні-
мецький націонал із ми.
Німецький парламент був
примушений" розв'язати Со-
ціалістичну Державну Пар-
тію, бо вона'внявллла всі по-
знаки, що характеризували
нацизм. Колишні члени СС,
на своїх зборах недвозначно
націоналістичне об-
Німецькі соціалісти
зокрема завзято пропагують
німецьку ввклюяність. Таємні
Попри ці три роди ваціона- терористичні групи німців, що
лізмів, що сильно зросли в і ^ організовано з відома аме-
останній час, ми є свідками риканської окупаційної вла-
з росту націоналізму колові- і яя ' виявилися 100% нацнета-
яльних народів. Ш народи, І «в -націоналістами Із цілями
негцдготовані до самостійного тероризувати і „ліквідувати"
життя, завдають своїми на-
ціоналістичними рухами но-
вих клопотів. До того пове-
дінка з
О. Г.
ЧЕРВОНИЙ СКЕТЧ
У СЛОВАЦЬКОМУ ВИКОНАННІ
(До восьмої річипц! комуністичного путчу
(29)
Стіни і стеля аж блн- Степанович, приголомшений
щать від бруду і ряско вкриті
плямами тисяч роздушених
блощиць, котрі чергуються з
написами по-налярськн, ко-
трих ми, на щастя, не розумі-
сип і безліччю малюнків І зо-
бражень, так би мовити, „ін-
тернаціонального" змісту, ко-
трих, на жаль, не розуміти
не кожна . . . Тих малюнків
безліч, не лишень на стінах.
не менше від мене, але почи-
нає мене уговкуватв:
— Та цитьте! Чого ви пла-
чете ? Може за годину або дві
нам дадуть відповідь, і підемо
додому . . ,
— А чого ж він нас зам-
кнув?
■ — Ну, мало чого! . . ..Зам-
кнув"! А, може, порядок та-
кий. Поиу ж перед началь-
але навіть і На стелі. Вузька ством треба відчитуватись ! . .
ікня тематика надолужується Я перестаю плакати, але на
і урізноманітнюється такою ■ душі в мене не легшяс,
буйною авторською уявою. Минає година, друга .
цю волосся на голові стас ду-І Надворі темніє, здіймається
бом. а під грудьми млоїть, лк вітер, і навіть починас коро- 1
наша радість скоро погасла:
нас повели до сторож і в кн на
вечерю. Поставили перед ва-
ми величезну миску горохо-
вої зупп, білий хліб 1 навіть
яблука. Але я. замість їсти
починаю голосно хлипати
Мадяри щось шваргочуть
очевидно потішають, і знака-
ми припрошують їсти. Та мені
зовсім ие до їжі. Я плачу чин
далі голосніше. Аж нарешті
входить якийсь вояк і обзн-
Розпи-
післЯ щашв випитої ШК.МІНКН
рицини,
При виді того всього я нн-
гитн дощ, а про нас ніби за-
були.
Нарешті десь коло семої го-
бухяю плачем. Мене охоплює дннн брязнув у замку ключ
такий страшний жаль за діть- і увійшов вояк і знаком руки
ми і таке страшне розкаяння. І покликав иас за собою. Ми
що я готова вже битії в двері зірвалися з місць, втішені, і
кулаками і кричати. Антін! пішли за провідником. Але
про нашу пригоду, переказує
її товаришам, а ті знову щось
шваргочуть І переказують, що
нам нема чого журитися, бо
нас завтра напевне випустять.
Під умовлений ми Антона Сте-
пановича і присутніх я ков-
таю трохи зупи, з'їдаю трохи в сам ляжу скраю,
хліба і двоє яблук, рясно по-
ливаючи це все сльозами. По
вечері мадяри приносять нам
чотири коцв, невимовно за-
яложену подушнну. дають па-
пі росі в І відводять назад до
нелії.
Світла нема, і темно, хоч
око внколн.
— Шкода, що діда Бориса
нема, — пробує жартувати
Антін Степанович. — Зараз
сказав би: „Замкнули, як мо-
лодих у коморі!
Але жарт до мене не дохо-
дить, і я продовжую нишком
плакати.
Грвбенко тни часом напо-
мацки розстелює коцн, при-
мощує подушку, потім підхо-
дить до мене і проводить ру-
кою по поему обличчі.
— Еге! — каже він. — Та
ви н досі плачете?! . А я,
знаєте, навіть ніколи не ду-
мав, що ви вмісте плі»™™'
Фе-е-е! Така смілива, така
енергійна жінка і — раптом
розкисла! Це вам зовсім не
лнчить. Це вн перший раз у
тюрмі — то вам страшно. А я
вже побував у ній. хан вона
западеться! Та ще не в та-
кій!.. Хіба це тюрма? Це
ще ие тюрма . . . Ось ідіть,
краще, лягайте. Я подушку
положив під стіною для вас,
Ситуа-
ція, звичайно, того . . . трохи
пікантна, але сидіти цілу ніч
не будемо.
— Ви, як хочете, лягайте,
а я не буду ! . .
— Ну, це вже, вибачте, зо-
всім глупо! Холодно так, та
й змучилися вн. Ідіть трохи
відпочинете,
— На цю подушку я не ля-
жу!
Ну. а я ляжу, бо в мене
рука болить.
перові накритися і врешті
решт зважуюся сама приля-
гти на краєчок прнчі, обгор-
нувши ноги, Антін Степано-
вич ще трохи вовтузиться,
підмощує під хвору руку ко-
па, а потій затихає, вдаючи,
що спить. Однак, звичнйно, ні
він, ні я не задрімнули цілу
ніч. Блощиць, правда, не бу-
ло чути, але холодний вітер,
що задував у вибиту шибу,
тверда прича і наш настрій
гнали сон геть.
Минула ніч, і настав ранок.
Нас напоїли кавою і знову
замкнули, Надії на скорше
звільнення н^ оправдувались,
і все виглядало так, що ми
можемо сидіти тут цілики ро-
ками. Мн нудились і гризлися
до обіду, але й після обіду по
нас ніхто не приходив.
Коли б хоч зналося мову,
можна було б щось починати.
Але що почнеш, не знаючи
жодного слова?
Для скорочення часу ми
пробували говорити між со-
бою, але і між нами розмова
ие в'язалася, тому ми' майже
безперервно курнлн цигарку
за цигаркою мадярські „Гон-
ведн", яких їдкий дим діста-
вався, здасться, аж у п'яти.
Минув цілий день, ще до в-
Я здіймаю фартух, иакрп- шжй як ніч. І надворі знову
ваю подушку, помагаю інже- почало вечоріти.
— Невже ми знову будемо
тут ночувати? — питаю в
розпуці.
— Та так виглядає. — зід-
хнув Антін Степанович.
— Боже, а як же діти?!! Я
не витримаю! . .
— Чого ж не внтрнмасте?
— урезонює мене Грнбенко
— Ви хіба ие сподівалися, що
може таке статися ? Адже са-
мі говорили Каті, що як нас
не буде три дні, то хай ідуть
шукати. А
день тут . , ,
Дійсно, я так говорила!
Дійсно я цього сподівалася
Але не сподівалася я лишень
того, що в'язниця така стра-
шна! . . Страшна не небезпе-
кою, а позбавленням можли-
восте дії, руху, боротьби!
Страшна свідомістю свого без-
силля і безнадійністю. Гір-
шого від того нічого не може
бути! . .
Знову коло сьомої вечора
брязнув ключ в замку 1 зно-
ву сторож покликав нас зна-
ком рука. Мн думали, що як
і вчора, нас кличуть на ве-
черю. Та на цей раз присни □
помилилися: вас вели до дв-
ж урно то старшини. Був той
самий, що і вчора.
— Вн є вільні, — заявив
нам, -- Можете вертатись на-
зад у
Від цих слів мені момен-
тально вернулася відвага.
— А на Ревуцу не можна?
— питаюся.
— НІ. Можете вертатись
тільки туди, звідки прийшли,
— твердо відповів офіцер.
— А коли ми всі
прийдемо сюди?
— Не раджу : підете назад.
Через Мадярщнну ми вас не
пустимо.
Сперечатися ие було сен-
су . . .
Сторожа відводить нас аж
за міст І пускає. Надворі те-
мінь, а до того ще й починає
мороситн дощ.
— Як же ми потрапимо до-
дому? — питаю я інженера.
— О, не бійтеся! — відпо-
відає він. — Я виріс у ЛІСІ, І
скоріше заблуджу у власній
хаті в день, як у лісі вночі.
Ходім от сюди, сюдою буде
ближче .
Я здаюся иа лісовий досвід
Антона Степановича І Йду по-
кірно туди, куди вш веде. Не-
забаром перековуюся, що Ан-
тін Степанович дійсно почу-
ває себе в лісі, як дома, бо
через яких дві години мн вже
опинилися на знайомій пле-
скуватій горі, иа якій вчора
навіть не
політичних противників, у ви-
падку нової, війни. Пересіч-
ний німець, навіть не член
політичних організацій, на-
ставлений дуже націоналі-
стично. Він' ненавидить не
тільки комунізм, але й не мен-
ше американців, англійців та
ф раяцуз ів. « Демократичним
провідникам ^утіасної вільної
Німеччини не легко лавіру-
вати на міжнародньому фору-
мі маючи таке вапілля в себе
дома. Комунізм і націоналізм,
нерідко, хоч "ворожі до се-
бе, проводять- спільні дії на
ЗГ У°У Демократи. Зокрема в
Німеччині досяглн і
муючого значення 'і
(Закінчення на стор. 3)
Сте-
іде не тою дорогою,
що вчора, а іншою. Ще пів-
години — і ми на цвинтарі.
Тут натикаємось иа цікава
явище : на галявині світилися
матовим голубим 1 світлом ди-
вні, правильнД Формв підкови,
метрів по два 4 діаметрі. Кож-
ва з них своїми кінцями впи-
ралася в краї корчених заро*
слів. Це було таке дивне, що
вам перехопило дух. При
ближчому розгляді виявило*
ся, що ці підкови творять
якісь особливі світляні гри-
би, величиною' маленької та-
рілочки кожний, що росли по
кілька вкупі.' *в одна купи»
від другої, ніби* за виміром,
були віддалені на яких Ні
сантиметрів, і ! *
(Прсяввжввая буде). _^
■
=
СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 1952.
БОГДАН ЛЕГШИЙ
(Продовження)
Одначе поет не сумиівасть- ' пін
Щодо перекогн в нашому
зриві, вік
* . . ніде.
Кордон Іо жаднім не буде,
Л каї даль далека
Як сталь г
Так ти вас
іртутться В ОГЯИ,
ВОЛА, розогнн,
Веди, веди нас,' «лаво!
Та вже справжнім проро-
чим духом навіяний інший,
ранішнії його віраї п. з. : „Ча-
сом ввижаються мені", напи-
саний не пізніше 1902 р., в я-
кому найвираіініше відчуви-
стьса цілий кошмар теперіш-
ньої політичної дійсності на
«оді Еврошс' 4
Часом ввижаються
•Якісь пола
Як океан, шумить трава
І хвиле» кладеться.
Все небо хмара - залягла.
її реконструювати, сама
тема твору залишається далі
в його уяві, кристалізувалася
і врешті дотогочасняй поет
лірик стає епіком і відтворює
постать великого українсько-
го державна ка — Мазепу
Ставить Йому шшятвнк, яке
го час ніколи не знищить
Пригадую собі слова Богдана
Лепкого, ЯК поставали дал
ші томи Його трилогії. Він
сказав одного разу до мен
„Я наче б то живу не в тепе-
рішніх часах, на в переломо
вому 1709 р. Іноді не чую ні
шуму авт, ані скреготу кра-
ківських трамваїв. А довкру-
ги себе бачу так часто цілий
двір Мазепи, веду розмови з
Мотрісю, з Чункевичем, Я ба-
чу їх усіх так виразно переч
А грім
Мечем руйас, як якцар
Могучив, а незримий,
І креше Іскри з чорних хмар,
На землю сниле ними.
Дрижать і стугонять поля.
Трава вогнем пала»,
А над могилою міма
Твар сонця акри н де.
Страшна, червона, як опир.
Що з гробу серед ночі
Встас. і д світ іде на жир,
І стогне: „М'яса, хочу".
„Гей. м'яса, м'яся^хоче він": -
Ревуть поля,. діброви.
Все небо, як великим :
Гукас: „Крони, крони".
На той грізний, пекельний клич
Могили стогнуть, мліють.
Летять галки, гукас енч,
Брязчать мечі, звенять спнен,
Потоки крони ллються,
Кіс^кТвсгають*! й^г'ься.
А с н тім бою лють така
Завзяття І розл^ЧИ,
Що стогне і скимить земля,
Як брав би '1 на мукн.
Що зорі кринггксИ в блакит.
Що вітер не повів, <
Що в'лве 1 всихас квіт.
Що скалам серце мліс.
З черги хотів би я згадати
хоч декількома словами про
собн його наукової праці.
З-під його рук вийшов нарис
історії української літерату-
рн, доведений до кінця XVI.
ст. (рукопис дальшої частини
пропав), а далі прекрасний
підручник історії українсько-
го письменства в польській
мові, призначений для сту-
дентів університетів.' І врешті
написав об'емнету працю про
творчість Марка Вовчка (в
З- тоновому виданні творів на-
шої письменниці) те.! обшир ну
студію про Тараса Шевченка
(в 5-ти тоновому виданні йо-
го творів), Обі останні праці
постала у крайньо несприят-
ливих умовииах емігрантсь-
кого життя в Німеччині під
кінець першої світової війни,
де пекуче відчувалася недо-
стача відповідних наукових
джерел, та де холод і голод
заглядав до його хати. Аж.
дивно стає, звідкіля Богдан
Лепкнй міг назбіратн серед
таких прикрих у новий стіль-
ки джерельного матеріалу !
Щоправда, про опубліковані
Леикмм листа Шевченка про-
що критично, а саме: „він
(Легший) працюючи в Шмеч-
Часом ввижаються
Такі поля великі, \
довгі і сумні
. . .
І лиш те сонце,, як -опир
Кровявий оглядає пв'р
І кличе: ..Кроея-тцяу". го апарату й тому не ставив
собі ширших завдань, що їх
поза межами України й вико-
нати не можна було". Одначе
цей погляд не зовсім вірний:
Проаналізувати далі його вже хоч бо у відділі перепне
прозові твори — 6 короткому ки Шевченка Лепкнй опублі-
огляді, — дуже, важко. На кував аж 190 листів Тараса,
першому місці слід відзив чи- подаючи їх повний тенет у
ти його трнлогію ; Не постали нові оригіналу, чого не робив
вона ні нагло, "ані прнпадко- п. Зайцев, видаючи, налрнк-
ао. Вже ранше, бо біля 1911 ляд чужомовні листи тільки в
р.. він написав настроєвий українському перекладі,
вірш про Ватурннські руїни. | Богдан Лепкян поклав теж
В 1914 р., згоріла його драма велику за слугу 8 ділянці
п. з. „Мо-гря", Не намагався Шевченкознавства, збиваючи
давніх часів, забуваюча, що
Шевченко відбув повні студії
в Академії мистецтв у Петер-
бурзі, отже закінчив науку у'
високій школі, здобуваючи в
вій титул академіка! Як вия-
вили новіші досліди, одною з
головних передумов прийнят-
тя до Академії мистецтв у Пе-
тербурзі було добре звання
французької мови, яку Шев-
ченко присвоїв собі ще як
кріпак.
На окрему увагу заслуго-
вує польський підручник іс-
торії української літератури
Лепкого. Він
але як цілої української куль-
тури. Читач знайде
тільки інформації про
українського мистецтва на
наших сусідів, але навіть про
наш економічний стан. Між
Іншим спеціально підібраним
науковим матеріалом с там
згадка про зацікавлення відо-
мого польського ппета й дра-
матурга Внспянського укра-
їнським побутом, а то з наго-
ди написання драми п. з. „Бо-
леслаа Сміливий", де автор
цеі драми сам зарисовував
проекти костюмів для своїх
персонажів за зразками гу-
цульської народної нопД. На
таке зацікавлення
кого українським
ній побутом вплинула мабуть
б е з п о середньо ревеляційиа
історика
З а к ш е в ського,
в 1902 р.. в якій цей
доказував, що замор-
ім Сміпн-
крахівськнй єпископ св.
Станислав був рідним енном
українського князя Володи-
мира Великого (до речі один
із синів св. Володимира нази-
вався справді Станислав!). І
хоч згадана стаття проф. За-
кшевського викликала про-
тести деяких польських нау-
ковців, то проте таки знай-
шла — як бачимо, — - шир-
ший відгомін 1 чимале зрозу-
міння в колах польської того-
часної еліти, коли дала по-
ДО ВСІХ, ЩО ВЕДУТЬ ВЕЧІРНІ КУРСИ
УКРАЇНОЗНАВСТВА
Культу рно-ОсвҐтн я Комісія при У ККА просить всі органі-
зації та товариства, що ведуть вечірні курси украінознав-
> ства, подати до УКК:
1. Хто. від якого чксу я у якій місцевості вдержує курси.
2. Скільки груд (клясі І по скільки учнів працює цього року,
3. Снількість занятих учителів та їх винагорода,
4. Які с труднощі та бажання.
■ ■" Культури »-Осж1та а Комісія УККА
50 СІшгсп Зггеет, Ме* Уогк 7, N. V.
Д-Р ШЛЕМККВНГЧ У ФИЛ АДЕЛФИ
Заходами читальні ЗУ А Д Комітету відбудеться В НЕДІЛЮ,
гг. ЛИСТОПАДА 19М року, о гоя. 4 по полу дні
перш» ДОПОВІДЬ д-ра МИКОЛИ ШЛЕМКЕВНЧА
Із циклю „Загублена українська людина" на тему:
ЗАХИТАНИЙ СВІТОГЛЯД"
Горожанськоґо Клюбу у
" вуя. Н. Фреиклін ч. 847.
Запроптусттіся наше громадянство, спеція льно теж мо-
лодь. Вступ 50 центів, квитки прн вступі нп зал то.
Наступні дежЩІ д-ра Шлемкеннча Із поданого циклю
будуть проголошені згодом.
Сміливого" аж Із
типами українських
(дружини й матері
Цей твір постав у тому ж са-
мому 1902 р., коли Закшеясь-
кий виступив із зовсім невідо-
мим досі фактичним матерія-
лом, використовуючи в тому
випадку римські архіви архі-
ви. У дальшій частині цісї
кннжни проф. Б. Лепкого
знаходимо на 17 ст., дуже ці-
каву згадку про український
стиль в архітектурі: ІЬ Ден'я-
тибанні церкви (прим, у Са-
марі) с завершенням україн-
ського ЦерКОВИОГ О СТИ;
лю, якого основними прикме-
тами с фантазія, свобода ін-
венції й повне відхилення від
шабльонів. Годі знайти поміж
ними два зовсім подібні тво-
ри. З 'тим стилем боролася
Москва, не перебіраючн в за-
собах уже в ХУП ст„ а в 1801
р., „святіший Синод", видав
виразну заборону будування
церков ,, малоросійським спо-
собом , •... Самозрозуміло, був
' ського мистецтва, мимо ви-
разного гнету. Таких місць і
таких фактів с в книжці Бог-
дана Лепкого багато й вони
мають спеція льне
для читач а-ч у жниця.
(Докінчений буде)
ЖІНОЧА ВИСТАВКА
В ОД-
Я не збіраюся, очевидно,
писати рецензію иа цю Ви-
ставку, але хочу розповісти
таку маленьку пригоду,' що
пратрапнлась в зв'язку з тем
міжнародним жіночим під-
приємством одному з моїх
приятелів, теж робітникові
вічного пера, т. зн. письмен-
никові. З тієї теж причини з
не можу ручиги за це, скіль
кя в його оповіданні с правди,
в скільки „творчої фікції"...
Цей мій шановний прия-
тель, кор встаючи з пресової
карти вступу, пішов на ви-
ставку того дня, коли офіці-
ально відкрили... польський
відділ. Хотів запізнатися а
д о с я г нениямн „братнього"
жіноцтва. І при повній об'єк-
тивності, яку стирався збері-
гати, він дещо розчарувався
тими досягненнями... Польсь-
кий відділ мав, що правда, до;
три „департаменти", але всі
три були сіренькі та нічим о-
соблнвям не вирізнялися, хі-
ба кількомв, „позиченими"
від вас. гуцульськими таріл-
ками і приманливни
ковбаси, яку ародавш
йому з кіосків.
Не без почуття гордостн
ствердив мій приятель, що ::м
рідкрнтті польського відділу
більшість американської І,
взагалі, чужинецької публі
кн. облягала звідусіль... укра-
їнський кіоск. Між іншим на-
близилася також до нього,
але на приличну відстань —
групка поляків, а, точніше,
польських ,.гр1норів".
— Чи то не сором, панове.
— сказав один, що його всі
титулували капітаном. — чи
то не ганьба для цілої Польо-
вії, що українці тни на;
б'ють?! Погляньте тільки, я-
ке знамените місце захвата-
ли : в самому центрі галі!
— А подивіться на їхній
прапор! Прапори всіх націй
однакових розмірів і з „гуль-
кою", а вони свій, найвищий,
випхали на самий фронт та й
ще з „труйзембем"!
— То не в прапорі штука,
— тягнув свій виклад пан ка-
пітан. — ви зверніть увагу з
яким смаком улаштований їх
відділ, які мистецькі речі там
мають! Пся креф, як ці ко-
льори грають й очі поло-
А хто бачив
— Я вам скажу в чому
справа, пане каштане: в них
не мас стільки пертій, що в
нас, вони не гризуться одні
з одними, як ми! Всі зоргані-
зовані, йдуть рука в руку 1 те
пер бачите наслідки: мають
садш кіоск, але добрий, а на-
три каюткн і що з того?
— Ех, не стіймо тут. пано-
ве, і не робімо гайдамакам
публіки! Ходім краще
нап'смося пива.
... І пішли. Це, якраз,
підходила обідня пора і пуб-
ліка поволі розпорошувалась.
Мій прняель вже також нава-
жився піти слідами представ-
ників братнього народу, як
раптово помітив якесь залі- 1
шани я під українським віллі- 1 нізащй
ПІДГОТОВКА ДО „СВЯТА
ПОДЯКИ" ВШЮ НОРКУ
В тому самому часі, коли
народи ЗДА святкуватимуть
того року традиційний „День
Подяки", українська громада
Метрополії Ню Иорку обходи-
тиме ще б власне „Свято По-
дяки" з приводу п'ятиріччя
прибуття до Америки нової
української іміграції.
Те свято підготовляє окре-
мий громадський комітет, що
повстав із Інщіягнвн Центра-
лі Об'єднання Українців в А-
мернці „Самопоміч" в Ню
Иорку, а в склад якого зараз
входять представники усіх
важніших організацій, що в
них гуртуються нові україн-
ські імігрантн. У склад імен-
но того комітету входять
представники ось таких орга-
■ сараї
..Ніхто не може точно уяви-
ти страхіть атомового чи ле-
туиського нападу иа З'єднані
Держави Америки або перед-
бачити, коли такий напад мо-
же прийти. Хіба лише Совіли
це можуть знати.
„Тепер ясно, що Росія нас
атоиову бомбу і с так само о-
чееидио, що воїш мас бомбо-
вики далекого засагу, які ма-
буть будуть у змозі вдарити в
кожне місце ЗДА. Є також
певним, що Кремль добре під-
готоваииі! розпочати біологіч-
ну війну проти ЗДА своїми чи-
сла в а* виступ їхніх ,
лом... Дві розгаряч ковані пані
те один панок, вимахуючи ру-
ками, каталогами 1 програм-
ками, приперли, як то ка-
жуть, до стіни дижурну комі-
тетову і півголосом, але до-
сить „відкресленим" — брали
її до „рапорту".
Пані! — хвилювалася
особа, з нервовими
рухами голови. — Де ви той
тризуб повісили ? Чому в ку-
ті?... Чому не посередині?
— Ол рант, — згодилася
добродушно пані комітетова
Я можу його перевісити і
середину.
— Це взагалі скандал! —
вміщалася в цьому моменті
старша особа. — Це не Ви-
ставка, а компромігація на-
шого жіноцтва, нашого мис-
тецтва, нашої культури, всього
нашого дорібку! А де такі вн-
?.. А де онтакі взо-
рн?... А килими, а рушни-
ки?..
— Ой, пані, пані. — вхопи-
лась за голову комітетові, —
та ж вам на такій малій „за-
христії" не збуду смо цілії
Україна!
— Ви її не будуєте, а руй-
нуєте! — прийшов казміну
старшій особі малий, чорня-
вий: панок. — Прошу, поди-
віться иа цю мапу в вашій
програмці! Що тут намальо-
вано?... Де поділася наша на-
ціональна територія ? !
— О, пане, я вас дуже пе-
репрошаю'! — піднесла голоо
пані комітете ва і сама, ніяро-
Іднялася на повний
артнзном, а якою
смаркатерія танцює!
МІЖНАРОДНІ
УСКЛАДНЕННЯ
„Самопоміч", „ДОБРУС",
Союз б. Політв'язнів-Україи-
ців в ЗДА. УНС -- Відділ 184,
..Провидіння" — Відділи 38,
196, 201 та 206, НТШ. ООЧ-
С У . У к раінс ька Гетьмане ь к а
брганізаціп, Укр. Відділ При-
ятелів АВН, „Обнова", Матір-
ний Союз Українок, ОУЖО.
„Пласт", „Нластпринт", „СУ-
МА". УСК, Об'єднання Мнєт-
ців-УкраІнців в Америці, Об'-
єднання Укр. Вет. Лікарів,
Товариство Укр. Інженерів,
Товариство Укр. 1 1 ранників
Союз Укр. Філятелістів, Укр.
Лікарське Товариство. Об'єд-
нання б. Вояків-Українців,
Братство „Броди", Братство
УСС, Товариство б. Вояків
УПА. Укр. Літ. Мист. Клюб в
Ню Порку. Музична Секція
при УЛМК в Ню Иорку. „Бо-
нн". .Думка". Укр, Кредите-
ПОВІДОМЛЕННЯ УККА
Доб
ааа
„Тому найбільш вказана а-
кцін тепер — підготовитися
до найгіршого. Прийшов час
організувати цивільну оборон-
ну силу, здатну ставити чола
проти кожної загрози, що мо-
же настати.
„Цивільна оборона, відпо-
відно зорганізована. може
зменшити людські жертви та
матеріяльиі шкоди до полови-
ни, Тому є моральним обов'яз-
ком усіх допомогти розвиткові
сильної цивільної оборони.
„Прошу з найбільшою ува-
гою поставитися до нашого
заклику".
Цими словами звертається
до усього американського на-
селення вищий керівник ціло-
державноі протнлетунської о-
союзовкць ВИБРАНИЙ
ДО ЛЕГІСЛАТУРИ
В останніх виборах, Іван
І. Бек, довголітній член У. Н
Союзу, а тепер член 75-го від-
ділу в місті Дітройт, був ви б
раним на дворічну каденцію
рити одна
;о це є каша, Жіноча
ин, жінки, маско
тут сваритися і натовп-
одній, скільки
але вам, мужчинам,
УВАГА! ДІТРОЙТ І ОКОЛИЦЯ! УВАГА!
Спілка Української Молоді Америки
ОсгредЬк „КИЇВ", — Дгтройт-захід
, прн ешнучястн |
ТЙВ, УПА, СУМА-Схід, ООЧСУ,
ПІД патронатом
Укр. Конгр. Комітету, Філія Дітройт
^ ; влаштовує :
В НЕДІЛЮ. 23. ЛИСТОПАДА 1952 Р.
СВЯТО БАЗАРУ - СВЯТО 359 ГЕРОЇВ
ГОЗСІТІЛЯНИХ ЧЕРВОНОЮ МОСКВОЮ
в 1921 році.
' ПРОГРАМА СВЯТА:
Хор ООЧСУ -- ПІД Янр. Я. Фн-іжпова. Гюточнв промов» —
проф .Р. Бжгсмімй. Інсценізація — л'сса на 1-у дію, при-
свячена Ггровм, Мгла-Рпитщія - виконають 12 Гумівок
І Сумівиїв: Форт, супровід - проф. В. Пюрко. Інспгяізашя
Тркзубж - виконають Гумі ви І. Мело-дугт-дгкля мшіа —
пані Фута-іа-іиірі Колмннч: форт. супр. проф. Б, П кірко,
В ту -ж неділю, після Служб Божих, відправляться
в укр. грек.-кат. і пралося. Церквах ПАНАХИДИ.
Початок Академії: 3:3в по
Заля: Укр. Нар. Дім прн
Читайте українські книжки
І газети, бо часте
веде до просвіти, а щ
це сила!
(Закінченая зі стор. 2)
В Італії виразно добачу ють
відродження фашизму. Не-
давно створена нова організа-
ція „Міжнародній Рух Воро-
гів Британії" яа спілку або
паралельно із іншими націо-
налі стичними Італійськими
організаціями
ко-закроену націоналістичну
пропаганду, поважно загро-
жуючи демократичним уста-
В Японії, яка стала само-
стійною державою, помітний
також зріст націоналістичних
настроїв. Взаємний американ-
ців і японської влади, иаза-
гал дужі коректні, але серед
народу і деяких політичних
провідників помітні щораз ви-
разніші прояви н вгадування
з другорядної ролі Японії та
П залежності! від Америки, як
теж з революційних змій, про-
тивних традиції.
Куди б не розглядатись по
світі, всюди сліди націоналі-
стичних рухів. Формн їхніх
виявів різні, різні їхні ціпі і
методи боротьби та пропаґаи
дн. Вони проявляються як
протнлік проти комунізму, ко-
лоніалізму,, неволі, та такн
найчастіше як протест проти
демократичного ладу.
влізе,
зась!
Пані, цей пан с мій наре-
чений! — запищала молоди
особа з нервовими рухами
голови. На підмогу комітето-
вій наспіли ще три пані з Ко-
мітету І почалася така пере-
палка, що мій приятель затис-
нув капелюх на голову і
чкурнув поніж кіоски з 71-го
Регімевту!... І в душі дякувач
Богові, що тям полякам, які
так високо оцінили нашг
„единомнеліс". прийшла фан-
тазія літи налитися пива.
Ікгр.
ва Кооперативе. Українська
Споживча Кооператива та
„Карпатська Зорп",
В дні II листопада б. р. від-
булося чергове засідання пов-
ного складу Комітету. Із зві-
тів керівників поодиноких ко-
місій виходило, що підготов-
ча праля до того свята поз-
горнена правильно. Комітет
робив та робить все можливе,
щоб те свято випало якнай-
краще. Бажаним тільки с,
щоб українське громадянство
зрозуміло суть та ціль того
свята, взяло масову участь у
ньому та свосю участю при-
чинилося до того, щоб воно
стало правдивіш принципом
української громади Метропо-
лії Ню Порку та засвідчило,
що ми всі. що прибули — це
ОДНА ВЕЛИКА УКРАЇН-
СЬКА РОДИНА.
Бути членом Українського
Народного Союзу, значить
валежатн до такої україн-
ської організації, яка об'єд-
нала в Америці й Канаді
най свідоміші українські си-
ли в один Ідейний Моноліт
та поставила його на служ-
бу нашим країнам та на-
її;»-.! •: Поневоленому ук ра-
іюму по нево
ікському
Іван І. Бек
членом Мішіганськоі ЛеГЇслп-
турн. Длн українців цього
с тенту це с історична подія,
бо по багатьох спробах, оц;
вперше вдалося їм вибрати у-
країиця на це становище.
Успіх українського канди-
дата звернув ни нього особ
ливши увагу американських
поліпі ч її х кіл. Ви пишімо не-
вдач Демократичної партії Г
країні. Іван І. Бекі не тільки
еніішов побілко лк член цісї
партії, але здобув біля ПІЗ
МІЛЬЙОНИ голосів. Це СВІДЧИТЬ
про велику популярність ЦЬО-
ГО українця.
Ще згадасаю, що Його ссег-
ра. Маруся Е. Бек. с радною
міста ДІТроАту.
Обндвсм: добро відомі нашо-
му громадянству з щирої ти
патріотичної праці.
борони На випадок і
лард Колдвен.
Слова керівника енергійні
і авторитетні. Представник
цивільної оборони не ховас
тої грізної небезпеки, в якій
може опинитись Америка та
її народ. І закликає всіх, хто
тільки мас змогу записува-
тись о ряди доб|х>вольців, щоб
боронити життя і майно Аме-
рики та її громадян.
Тому не смісмо ;
байдужими в обличчі
пеки, що може впасти на ва-
шу країну, і всі, хто тільки
мас змогу, повинні прнголо-
ситись до помочі, щоб у слуш-
ну хвилину рятувати край, в
якому живемо, а одночасио
себе й своїх рідних.
З огляду на це, закликаємо
українців, щоб записувалися
добровольцями до цивільної
оборони і в часі небезпеки по-
служили свому місту, своїм
рідним і своїм співгромадянам.
Час регістрації визначено
обме.ксшін — від II до 27 ли-
стопада ц. р. Про місце регі-
страції довідаєтесь із місцевих
офіційних оголошень. Зв'яз-
ковим з раменн Українського
Конгресового Комітету та Ди-
ректором Української Дивізії
у Ф.А.Ц.О. е Володимир Ба-
кад.
ВІДКІЛЯ Українського Кон-
гресового Комітету, місцеві
Об'єднані Комітети та україн-
ські організації мають подба-
ти, щоб регістрація відбува-
лася пюивдно та щоб мати
відомість про число зголошс-
ннх осіб.
Інформаційний матерілл. в
якому зазначено права й обо-
в'язки членів - добровольців
цивільної оборони, а також
приписи, лких мас додержу-
ватись кожний в часі ато мо-
ви X чи бомбових атак, буяв
розіслані всім організаціям.
Ук
Чи Ви с вже членом Україн-
ського Народного Союзу Т Як-
ії и> пі. Тії
■шм'ятвнте, аш
гіішг забезпечення дасть Вам
Україні ьивв Народим*
КЛЮБ УКРАЇНСЬКО! МОЛОДІ —
ОДУМ — В НЮ ПОРКУ
144 5ЄСОПСІ А*епие, на розі 9 вулиці.
УВАГА! - НЮ ИОРК ТА ОКОЛИЦЯ!
Слідкуйте за нашими оголоіш"ннями в „Свободі"
В СУБОТУ, 22 ЛИСТОПАДА
АКАДЕМІЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ БАЗАРУ,
'1 доповіддю і- м . тугшті. нигініічннА український публі-
цист ЮІ'ІП ДИВНІЇ 'І, на тему: Трагедія „Бязяру" ти
проблі'чи у критського збройної и піротину. — Художня
ЧАСТКИ» п виконанні о.іуиіяок І одумівціп філії Ню
Порк. Запрошуймо по учіктн исю молодь і старше
Г|х>малянгтію. Початої: о 7:ІЮ вечори.
В НКДІЛЮ, 23 ЛИСТОПАДА
Д п новілі, проф. С. ДІ'ЛГОМЛІЮПЛ: „Зппдииия укр,,.
їні-ької д і- ио критичної МІІ.НІДІ". ПІІ'ЛИ доповіді НІдВу-
деться лсмоигтрціїїя кінофільму та забава з танцями.
Ннч. доповіді о 3 го.т. ім-ч.
СУБОТУ. 29 ЛИСТОПАДА
Дам тілі. її риф. В. ПОДОЛЯКА: ...V країни ЇО-Иі років".
Ннч. її ~:Зо ВРЧ.
НКДІЛЮ, ЗО ЛИСТОПАДА
Долонідь полк. ВЛЛІНСЬІЮГО: „Иі.чід укриТнгтнх
прн їй нп Київ". Після доповіді кінофільм. Початок
дополілі о 3 1»д.
II
і
УВАГАІ Озоне Парк, Н. Й.і УВАГА!
ТОВАРИСТВО „ВІЛЬНА УКРАЇНА",
відділ 300 Українського Народного Союзу
: улаштовує :■ - ■ ■
ЗИМОВИЙ БАЛЬ
В СУБОТУ, 22. ЛИСТОПАДА 1952 Р.
(ГчЮУЕМВЕК 22, 1952)
о 8 год. ввечері
В ЗАЛІ УКР. ГОРОЖАНСЬКОҐО КЛ*ЮБУ,
91-20 — 95 Ауєгшє, сог. 92пй 5(гееі, Оюпе Рагк, М.У".
Вступ на Еаль 15 центів.
Запрошуємо український загал до численної
участи. Буфет буде мати смачні перекуски і налінт-
кн, а грати буде добірна оркестра.
Це буде забава в родиннім оточенні.
Члени Товариства, згідно з ухвалою, обов'яз-
ково повинні бути присутні.
український ііашонлльно-дкі-жлннііп союз
(У.Н.Д.С.} В ЗЛУЧКНИХ ДЕРЖАВА* АМКІ'ПКН
аапрошус Широке Громидянспи Цю Порку і околиць ції
ЖАЛІБНІ. СХОДИНИ
пркгп'ячгні ся. п. проф, МПХАГША ОЛЕКС ПИЛ,
: які відбудуть™
В СУБОТУ, 22. ЛИСТОПАДА 1952 Р.
в Н-ІА год. вечори
в прнміиіс ЛІТЕРАТУРНО МИСТЕЦЬКОГО КЛГОПУ.
148 Друга Еік>., Ню Порк. Н.П.
В програмі ДОПОВІДІ д-ра С. Прнюльиі. проф. І. Ду-
Сянця I полк. В. Кедрове ького. ГОЛОВНЯ Управа УНДС
УВАГА! — ВУНСАКЕТ І ОКОЛИЦЯ!
УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ПАРАФІЯ
їм. св. Арх. Мнхаїла
: святкупитнмс :
ХРАМОВИЙ ПРАЗНИК
В НКДІЛЮ, 23 ЛИСТОПАДА (гІОУ. 23) 1952 Р.
О годині 10 ГНІВАНА СЛУЖКА ПОЖА: ПАНАХИДА ш
помершнх пярифіян. — О год, 12 1*111,1 ЬНІІП ОБІД,
Від год. 3:3(1 ЗАБАВА л явлі нрк 540 ВІаскЛопе 5ЙТЄІ
Здпрошугмо иох до учаїлн Комітгт.
І Увага! Елизабет, Н. Дж., і Околиця! |
БР. СВ. АРХ. ИИХАЇЛА, від. 1 12 У. II. С,
і ТОВ. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ, від. 231 У. Н. С.
: їілпштоауїоті. :
| ВЕЛИКИЙ СПІЛЬНИЙ БАЛЬ І
\ В СУБОТУ, 22. ЛИСТОПАДА 1952 Р. \
В ЗАЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ДОМУ {
214 216 ггі^ОМ 5 ТИБЕТ, Еи2АВЕТН, N. |. }
Грж; оркестра ПОСИФА СШГУГА.
Смачні ін-|в кугки у влвгинму ;іарн її ( (
п
Іочаток в і од. 1:30 ввечорі.
Ім-туїі 1 дол, {
Всі члени обох нідділія Мають обов'язково йутн на ірй \
забаві. Щнро повітагмо урядннкін і членні її- їх українських і
організацій та все громадянство нашої гром:ідн і.ои..лнці. {
Спі.іьвнй Коиітмг. ^
; Увага! Трентон, Н. Дж., і Околиця! Увага! ;
\ В НЕДІЛЮ, 23. ЛИСТОПАДА 1952 Р.
: відбулеті.гя : — —
ПОСВЯЧЕННЯ НОВОЗБУДОВАНОЇ
ПРЕСВ. ТРОЙЦІ УКРАЇНСЬКОЇ
ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Посол чипгя лош'ішінті. їх Виадкопреосвніцпк-гво
Нгм-освящснійшип Влпдика Мнтрополнг ІОАНН. {
у сос-іужінню о. пароха і дооколнчного саяшенства. ,
Торжі'ство [юзнічнетьол о годині Ні: !-"> рано
АРХИСРКПСЬКОЮ СЛУЖБОЮ БОЖОЮ.
По С. Б. СПІЛЬНИЙ ОБІД. Під час обіду, хор Св.
Дшгтрія з Картгікт, Н. Дж„ викокас КОІІЦКРТ.
ВІД ечідшш (3 ш-чора
ТОВАРИСЬКА ЗАБАВА-БАЛЬ.
На це торжество сердечно запрошуймо сусідні
ггарафіі з о.и. Луковшімн.
л ^ * * * .
СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 1952.
ВСЯЧИНА
І
Ч. 310.
МДТРІЯРХЛТ В АМЕРИЦІ
Читачі праісторичної повіс-
ти Докії Гуиеняої я радістю
Довідаються про те, що в міс-
цевості Вашингтон у стеііт:
Вірджінія, що віддалей в на 65
миль від солнці ЗДА. велико-
го Вашингтону, вже два роки
уряду с як посадник цього кіс-
та пані До рота Деіівіс, а всі
шість радних — це також
жінки. Майже двісті років у-
рядувалн там чоловіки, але
1950 року жінка судового по-
віреного пані Дорота ДеЙві.-
„ збунтувалася" та намовила
всіх жінок, щоб голосували
на самих гількн жіночих кал
дидатів. і в той спосіб удалося
жінкам взяти владу в свої ру-
и проголосили такі
асла: усунути з ву-
усіх броядх-собак, дати
краще освітлення на вули-
цях, а також очистити околи-
ці кругом міста. Жінки спов-
нили обіцянку, і цього року
знову вони перевнбралн саму
жіночу управу цісї місцевості.
• РОЗШУКИ •
Пошукую стрнйка Дмитра Кух-
тика із села Тілетнкця-Ссннн,
пон. Лісько. який виїхав по пер-
шій світовій війні до Америки.
Хто знав би про нього або він
сам. прошу ні доз ватне ь на ад-
ресу: Квіагупи КисМук, 113
Ьотае Яігееі. гУіппірек, Мап.,
СапаЛа.
Пошукую: ОстапенкЕв. або ко-
гобудь з їхнього роду з" Чернн-
гївщннн Квпиторія Покрнць-
кях з Криму; та Знайомих І Зем-
ляків. Прошу відгукнутись на
адресу: Мгя. Р. Сгеуосвеіа, 324
По. Овк Рагк Куч., Оак Рагк, III.
Прошу МАРІЯНА НОРОЗЄВИ-
ЧА п ВофаПО подати свою н-
дресу уща ршсіак. 16Н N.
гтапкііп 81., РНІІайеірпіа 22. Ра.
сильніша горгвка під
НОСИТЬ ДУХА КОМУНІС-
ТИЧНИХ ДЕЛЕГАТІВ
На останньому з'їзді кому-
ністичної верхівки в Москві
заступник прем'єра АнаетасіГ*
І. Мікоян повідомив 2,300 де-
легатів, що вироблятимуть
сильнішу горівку в країні
баька Сталіна. Це так піднес-
ло духа комуністичних ідео-
логів, що всі вони зачали би-
ти в долоні та крячати „сла-
ва". Ще більша радість запа-
нувала між ..бідними" кому-
нарами, коли довіялися, що п
1952 р. продукують у Советах
два рази більше шампансько-
го внна та дорогого коньяку,
ніж 1940 року. ЦІ заяви совст-
ськпго ватажка сильно підба-
дьорили делегатів, але совст-
ськнп часопис не подас, яку
користь матимуть робітники
та колгоспні селяни д тісї під-
ьншкн продукції, бо шампан
та коньяк можуть пити тільки
совстські головачі,
ДОНЬКА ЯПОНСЬКОГО
ЦІСАРЯ ОДРУЖИЛАСЯ
З РІЛЬНИКОМ
Княжна Порі, третя доньки
японського імператора, вий-
шла заміж за сина поміщик.;
та стратила всі імператорські
почесті. Вона мас 21 рік, а пан
Такамася Ікеда 25 років. Ве-
сілля було дуже скромне, на
ньому не було навіть імпера-
тора, бо він хворів тоді на пе-
рестуду.
ТРИ КОРОЛЕВИ ЖЕРТВУ-
ВАЛИ НА ФОНД ЮРІЯ IV.
В Англії живуть тепер аж
три королеви: королева Єлн-
савета II., п мати, королева-
вдова (також Єлнсавета) гч
мати цісі королевн-вдови, був.
ша ко^юлепа Марія. Всі вони
1 Книжки, Платівки, Мистецтво, Музика.
НЕОБХІДНІ В КОЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ХАП
АиГдо-УкряІяськяи Словник, Подвезка, 50 тисяч слів $ 4.60
Українська Англійський Сдопттк ЗО тисяч слів £3.00
в оправі _.
Енциклопедія Українознавства, 3 томи п оправі -- -
Підручник Амґ. Мова проф. Луцького, поправлене вид.
Курс Авґ. Мовм на платівках, лекції 1-10 $5,00 11-20
Голоснович, Правопис™* Сяовими -10.000 слів в опр.
Коряцький І. Мою Рідна, Буквар і читалка, рекомен-
дована книжка для шкільного і домасі, вжитку
МИСТЕЦТВО: Українське Мистецтво, 15 різних обра-
зів найкращих ивптих- артистів: Бутовяча, Гор-
дивсьмого, Гміздовськаго, Козака, Мороз* 1 Інших.
Олен образ 51.00 всі з альбомом
Архнпенко А. Твори. Люксусова книжка з об разками
Дядинкж а Р Вадода'р| С Кн^ж^ї ДоЛиГа* коладрах 1 Кжі-
5.00
45.00
2.00
5.00
4.50
2.00
7.00
4.00
2.50
Ручно мальовані образи: Леся Українка, Шевченко,
Франк о, Петлюра. Коновале ць. Чупринка 12x15 в
красках на доврому папері по —
ВТзд Хмельницько™ до Кисва: Козаки пишуть лист
16-28 —
Стійкі календарі з Укр. старого стилю Калсндаріюм
35 один: 10
2.50
3.00
1В.00
2.50
2.50
2.00
2.00
1.50
2.50
МУЗИКА і Ї01 Укр. Нар. Пісень, на пінно 1 голос
Ліра: Звірник пісень, іЗвОї з нотами, словами 1 гаї
ми Укр, Нар. Взірцями 2.50
Кошинь А.: Пісні на хор, міга.. муж. 1 жін., З зшитки 4.00
Лисснко М.: Десятки Лигеднц 120 Укр. Нар. Пісень
на хор і мін: . муж., 1 жін.) рідкість 7.20
Аргнмовськни: Запорожець за Дуиаом, найпопуляр-
яіша Укр. Опера. Гарно' бачити П на сцекі І при-
ємно слухати музику І спів у своїй хаті, (надасть-
ся нв дарунок для своїх і чужих)
33 Укр. Пісні, в осібних зшитках, для голосу, піяяа,
гітари. Гарно ілюстровані. Одна пісня 15 Ц., всі за
Стяааижк УПА з нотами 1 текстом — .
Колесса Ф. : Наша Дума, 50 пісень, на хори міш. і муж.
Смолені Альбом 3, 4 І 5-тиЙ, 75 пісень на хорн
УКРАЇНСЬКІ ПЛАТІВКИ: 14 Платівок, найновіше
видання, веселі коломийки, награні орхестрою
Гум енюка, співали Крвсксвська Жуковський.
Свистун. Всі 14 за $10-00. На бажання внеяласмо
повний Катальог.
Альбом Кошнця. 10 платівок з Ко ля дама на Різдв. Св. 10.00
РІЗДВЯНІ КАРТКИ: Святочні з вершинами по 5 цг.
100 за $3.50. Святочні більші 1 кращі по 10 цт. 100
за $7.00. Народні, з побажаннями на Різ дв_ „Свята
І Новий Рік по 10 цт. 100 за $7.00.
СВЯТОЧНІ ПАЧКИ: Від 1 5-го листопада вже будемо
висилати замовлені святочні пачки. Мед, Кутя,
Гриби, ваннла і тп. Пачка на місці $5.00 з пере-
силкою в. 00
П'ять фунтів найкращого меду українського стнлю
(кегрітнйі з гречаного, конюшинового, або липо-
вого цвіту з пересилкою . — . 2.00
МАШИНКИ ДО ПИСАННЯ, мвркн Гой, Герпес, Ре-
мінгтон — завсідн на складі,
Дасмо добрий опуст для продавців Укр. Платівок. Пи-
шіть по катальог 1 інформації. — Буваєте в Ню Порку. про-
симо вступити до СУРМИ. Що потреба з вище згаданого,
то пишіть на адресу:
Зигта Воок апс) Мизіс Со.
11 ЕА5Т Ш 5ТКЕЕТ, МЕІД 7 УОНК З, N. V.
Підприємство СУРМА все Існує 54 роки.
За заряд нідпонідяс Мяроп Сурмач, властитель. §
УКРАЇНСЬКІ ФОНОГРАФІЧНІ РЕКОРДИ
|_ Захопіть або пишіть по українські і другі
Ш^Ш Ш \ рекорди. Висилаємо рекорди по цілому
ДмІД Я 1 світі. Пашіть по катальог сього дня.
\Щ&Му ровекж ресоко ехснатое
2219 Ж. СЬіслйо Ауєлоє (1)рІ. "II" СКІсаео 22, III., Ц ЗА.
НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ Ц
вже вийшли з друку
КОЛЯДИ і ЩЕДРІВКИ
в укладі Ігора Совевяцького
на фортепіяя
від найлегших для початковців до найтяжчих
Шва $1.00
Замовлення слати до „Свободи": Ж
83 Огаші 5(ге(, ]гвеу СИу З, N. }.
Тертвущілн по 2,800 долярів
на фонд у чеуь короля Юрія
VI. Гроші ці передали лордо-
ві - менорові міста Лондону,
який зужке їх на добродійці
цілі
АМЕРИКАНСЬКІ ЖІНКИ
ПРОТИ ИКМОРАЛЬІШХ
ПОВІСТЕЙ
П'&ні Вол тер Ферґ>'^он на-
рікас в одному часописі на тс
що деякі видавництва друку-
ють такі реклямн для кннжої:
як ось ці речення: „Я налож-
ниця ! Я обманювала та гово-
рила неправду, але я щасли-
ва в. своїй любові". Авторка
лише, що важче написати по-
вість, в якій були б чесні жін
кн, бо важче бути чесною
людиною. як ледащицею.
Вона кінчає свою статтю та-
ким запитом: ,,Чн не могли б
ми мати кілька кннжок, в я-
кнх тріюмфувала б чеснота і
„сіра жінка" розуміла б свого
чоловіка принаймні так, як
його розуміс коханка?"
ШЛІЯНН В НЮ ПОРКУ
На Індіянськнй День до Няі
Иорку приїхали 300 індіян із
своїх резервацій, в яких
постійно живуть. Вони
їхали з далеких сторін, і ип
лежать до різних племен: се-
нскас, окейдас. онондаґас, мо-
говке. кейгас та тюскарорас.
Пра-пра-предки тих індіян
перед 300 роками продали
були білим теперішній Ню
Иорк (Менгетен, інд. Ма-На-
Гаттв). але їхні нащадки не
о -ярл аізжзмїлпоклоітп
приїхали до метрополії світу
відбирати це місто, тільки по-
па раду вати по п'ятій етето
від 85 до 62 вулиці а подиви-
тися на нове приміщення для
Об'єднаних Націй. В їхній па-
раді брала участь і їхня коро
лева, Єлнсавета Тріт, знана
фільмова зірка з фільму ,,Біг
Скай".
8СТУПАВТВ В ЧЛЕНИ
У. В. СОЮЗУ!
ПОЖЕРТВИ НА КУПНО
ПЛАСТОВОЇ ОСЕЛІ
(за час від 12 жовтил до 15
.ти стопили 1№2)
Пластова Таборова Комісія',
Станиця Н. И. дол. - 2,96-1.47:
Красна Пластова Старшина,
Дітройт дол. - 1,000.00; Пласт-
Ирият. Н. И . {дохід з вечер-
ннць двя 8. 11.) дол. - 200.00:
Від 12 жовтня до 15 листо-
пада ц.р, заявлено суму дол.
5. 88В. 00. з якої вплатилн го-
тівкою слідуючі громадяни:
по дол. 200 - Платон Ста-
сюк ;' по дол. 100 — Теє сі Мо-
трук, Асторія; Володимир Бо-
га ч енський, Василь Ннкн фо-
ру к, д-р Роман Осінчук, Воло-
димир і Марія Заклннські: по
дол. 50 — Михайло Була,
Стефанія і Євген. Гутовнч. Я-
рослав ГаЙвас, Леонтій Кру-
ці ельннць кий, Мирослав Е. і
Ярослава Леаицькі, Микола
Лебідь, Мирослава Малннов-
еька, д-р Іван Макаревич. Н-
рослвв Волошин. Роман Вол-
чук, Христина Воснідка, Ва-
силь Захарчук, Вслодимнр
Суш кін; по дол. 40 — Орест
Клюфас; по дол. 37 і — Лев
Хомич ; по дол. 30 — Андрій
Бартків, Роман Біліше ь кий,
Юрій Ференцевнч, д-р Роман
Граб: по дол. 25 — В. Бака-
лець. О. Боба. Петро Дврмо-
грай, Петро Ікалович, Євгев
Курне, Михайло Чорнодоль-
ський. д;-р Осип Оришкевнч,
Роман Петріна, Осип Стефа-
нишин, Михайло Савнцькнй,
Богдан Соболта, о. Івая
Ткачук, Остап Уллцький, д-р
Володимир Врецяона, Василь
Хомут, Петро Задорецький ;
по дол. 20 — Ярослав Бобак,
Кость Церкевнч. Галина Го-
шовська, Роман Савицькнй,
Сланко Трач. Іван Шепаро-
вич, Роман Стєпаняк; по дол.
15 - Дмитро Бакени ч, Воло-
димир Шейк, Панько Шугай,
Роман Хаджай ; по дол. 10 --
Володимир Буцяк, Іван Гор-
діюк. д-р Олена Гірняк, Ро-
ман ГоНдиш, Юрій Кушнір.
Михайло Крупчак, Роман Ке-
ДО УКРАЇНСЬНОГО НАРОДНОГО ФОНДУ
ЗА 1952 РІК ВДЛАІНЛН:
І 11. (По день 8. лспмада 1ИІ),
СПЕЦШЛЬНА \
ВИПРОДАЖ
КНИЖОК
Американські тросги. ]
Емігранти.
— УШр-
Заграй. — Станки;
„Фортуни". — Дні на-]
шої слави І недолі. '
\
На чужині
; 1. Маска. 2. Краса.
; Про Шевченкові твори. ;
} — Оферма і інші. і
- Різдвяна НЗч. — Кален- '
СЬ-тьська
) Свято
Збірка Повісток.
( Казки про циганів.
Лист шинкаря до Люци-
пера 1 відповідь. — Про
!
) Свято весни. — Ворог {
) між нами. — Хрнстос?
; воскрес — До часу/
| збанок воду носить. — ;
> Тополя. — Мати. — На )
! Великдень. — Старнн- •
( ннй звичай. — Дні на- 1
/ шої слави і в є дол і. І
) ТАРАС ШЕВЧЕНКО. (
■ Шевченко І його Укра-/
і іна. }
'Чорний кіт. }
Що то с книжка? — По-)
чаткн козаччини. — ;
Козачий кісти к . — Кін- ■
драт Бубненко - Швид- :
кий. — Дні нашої сла- {
ви і недолі \
Ціна $1.50 - }
"ЗУСВО^ОА" І
Р. 0. Вох 346, ;
іегееу Сігу З, N. |. /
НЮ ИОРК:
Амстгрди: Збіркя в часі він-
чання Вдсилл Селедця з пан-
ною Бо гати р«нко (переслав Ва-
силь Труфниі $24.60. По $10:
Василь Г^льків. Іван Гриців.
Петро Кості й, Михайло Пудлик,
Петро Огеценко. Воло дннир
Швед, Олекса Пристав.
Лхкреидг-Іл: Николд Небель-
ськнв $10.
Асторія: А. Звлевська 53.
БІвггенптон: По $10: Тимко
Бігвннч, д-р Ромни Смик.
Вронкс: По $10: Лев Вез ручко,
Михайло Чоряодольсьннй, Во-
лодимир Чорнодольський,
Брухляи: По $10: Василь Іван-
чншнн. д-р Лука Луці в,
Б»фа.іо: Іван" Комвв $10; П.
Балван $2.
КльшАри: По $10: Дсмян Чуч-
маи, Павло Німець.
Фултоіі; Мнрон Співак $4; А.
□леннч $1.
Джекгон Гайте: Р. ІС $10.
Меспет: Меланія Сороки $10.
Ню Порк Ситі: По $1& д-р
Степан Сахно, д-р Стсфам Стек:
по $10: Іван ЧернянськнЙ. Вм.
Чуоа, Євген Дорош, Володимир
Грмцак, Михайло Ількін, Дани-
ло Качунь, Петро Королншин.
Петро Корановськнй, Семен Ко-
ні ак, Нестор Криса. Петро Лап-
чак, Розалія Лойко. Зенон Мак-
симів, Степан Мельник, д-р В.
Панчук, Стефан Покора, Василь
Пушка, д-р Іван Рнжій. Григо-
рій 1 Кляв дія Салкжн. Осип
Шарвав, Іван Щудло: по $5:
І. В., Матсй По літи ло, Стефан
Нааароаський.
Нодгара Фоле: По $10: Едаард
Грнцунь, Яків Юрович.
Рачк-гср: По $10: Володимир
Біловус, Михайло Довженко,
Михайло Яреичук (іЗГіЗ). Оль-
га Малинівська, Михайло Ми-
хайлівський, Іван Олєкснк, На-
тялія Олексии, Теодор Ояскснн.
Ірина Руснак, Мнрон Руснак;
Стетеи АЙЛЕЯд: Таодор Ґуль
$10.
Сираиол: По $10: Петро Кра-
нець, Петро Олійник. Петро
Гїсак; Марта Кравець $Й.
Понкерс: По $10: Василь Муль.
Василь Подоляк, Микола Олсн-
чук, Степан Шульган.
ОГАЙО:
Клівленд: В. Павлпшнн $15;
По $10: Александер Влашкш,
Іван Чмнрід, Іван Дзюба. Ми-
хайло ДлккІа, Михайло. Дзюва,
Василь Гереґель, Микола Га-
Левяо Леснк, Теодор Мнсаа,
Василь Мацсх, Василь Майдан,
Іван Марич. Иосиф Міщук, Гри-
горій Оленчук, Дмитро Палай-
ди, Іван Пецьо, Василь Само-
кепіин. Оснп Саноцький, ІваИ
Сліпець. Михайло Соляр, Воло-
димир Столяр, Степан Снннй.
Іван Швець, Григорій Терлець-
кнй, Дмитро Вакьховнч. Теодор
Васмлик, Павло Владика, Во-
лодимир Возили.
Клнрія: Теодор Козо пас $10.
Лорсйн: Па $10: М. Андрійо-
вич. Михайло Тур їй, Параска
Ту рій.
ПЕНСНЛВЕН1Я:
£ллеипиш: Дмитро Мороз $10.
Бервик; Алекеавдер Лущик $10
КІШ, А. Кедринський, Теодор Микола Гальчук, Іван Гав-
рилів. Іван Губач. Петро Гупя-
ловськнй, Тома Калмук. Мар-
Лешко, д-р Р. Матвісйко, Те
одор Мірошниченко. Атанас
Чубатий, Андрій Чапальсь-
кий. Д. Чорнюк, Іван Неділь-
ський. Іван Рннчак, Оствл Ро-
шаківський, Іванна Савчнн-
ська, Михайло Тарающькнй,
Омелян
шин,
дол. 6 — Меланія Байлова;
по дол. 5 — Петро і Ірвиа
Рубчак-Бсрсжннцькі. д-р Т.Б.,
д-р Любоинр Билов, о, Петро
Барановськин. о. Юстии Пр-
нлк, Олександєр Гладишов-
ський, о. П. Івахів, Івач Ко-
гут, д-р Всеволод Клюфас.
Вартість $5.-за $1.!
Комплети журналу „Укр, Ро-
дина", по 620 сторін, у кожно-
му матерія ля з історії, повісті,
оповідання, жарти, тощо.
Випродується по ] доля рові
(На пересилку долучувата 10<)
Замовляти у:
АЬЕХА№ЕК І.ШО\У¥,
с/о 10355 — 96іп Зь,
Еотопіоп, АІ І а.. Сапааа.
За післяплатою (С.О.О) на щг-
силптнметься. До чеків— долу-
чувдтн 18 цт. змінного.
Михайло Мвщак, д-р Софіл
Парфановнч, Володимира Па-
лок. Володимир Струж, . —
д-р Микола Сндор, д-р Всево-
Сороківський, Юрій Ушя-
тко, д-р Михайло і Властв За-
вальннк, а дріЬннмн дол. 3.
Разом: стан готівки на куп-
но Пластової Оселі на день
15 листопада 1952 р. виносив
дол. — 6,635.47.
Всім Жертводавцям скла-
даємо щнру подяку і просимо
все громадянство до дальшої
підтримки в нашій збірковій
акції.
За Комітет Придбання Пла-
стової Оселі:
Орест Клюфас вз. голови, Во-
лодимир Су шків, скарбник,
писар.
ДОБРЕ ЧИТАННЯ ДЛЯ
молоді :
Пригодницька
ПОВІСТЬ
в.
„У НЕТРЯХ КОПЕТ-
ДАГУ"
Ціна 50*
Замовляти:
"ЗУОВОРА"
Р. 0. Вох 346
іегвеу Сїіу З, N. и И.5-А.
ко Крнськів, Петро Кузняк,
ло $10
Встлеґгм
кий $10
Честер: По $10; Петро Горбаль,
Володимир Кузик, Гарасим Ма-
ковськнй, Роман Мельник, Лно-
бомнр Микита, Стефан Микита,
Василь Микита, Михайло Нсге-
ла. На хрестинах Храсті Віян-
ської зібрано $12. (На це зло-
жили: по $2: А. Коваса. М. Лав-
рнк, М. Минула; по $1 І. А-
стряб, В. ВІянськнЙ, Д. Ярема,
О. Кобаса, А. Соколишнн, ' С.
Волонняк).
Істои: Роман I Стефа Цегедь-
ські $20.
ІГЛ Ровд Ст. ДеіШс: По $5; Фи-
лнп Ковалевсьанй. Ксеия Кова-
л енська.
Ковпсвілл: Павло і Розалія За-
плітні $10.
КорЛсаІи : Михайло Мішок
$10;- Михайло Пнрожек $5.
Мораствал: По $10: Дмитро
Смочнло. Ннкола Смочяло.
«нжаделфіаі По $10: Ольга
Цапко. М, Крупа. Івж. Роман
Левнцькнй, М. Лужецькнй. Зи-
новій Маланчув (за 1953 р.),
Алексаидер Малецькнй. Дмит-
ро Слобода,
ПІтсбург: По $10: Ярослав І
Марія Гіернацькі, Іван Ціхович,
Лнна й Іван ГІщак, Ааксентій
Іскрак, Іаак Свищ, Андрій Ши-
шка, Марія Шишка, Евдокія
Тиховнч.
Скреитои: Остап Павлів $10.
Сект Клер: о. Ярама Онуферко
$10.
Стя-ттои: Іван Умий $10.
Порк: Панство Лучкеанчі $10.
РОВД АИЛГ.НД:
В}-нспхет: ї. Кам фонік $2.
САВТ ДАКОТА:
ґшаХл Ситі: Миром Матусях $10.
ТЕКСАС:
510;
&АШННИТОН:
Саетл: Петро Поиомарчук $10.
ВНСКАНСИН:
Мвлвокі: Ло $10 ; Іванна Гре-
чило. Микола Гречнло, Микола
Ясікськнй, Михайло Євтушенкп,
Іван Косткік, Віктор Сабат, Во-
лодимир Сорн. о. Володимир
Возили; Всі ЦІФ платники На-
ціонального Датку взнвацгть у-
сіх ївших українців міста М кл-
асні, які ще не вплатили На-
ціонального Датку за 1ЕЮ2 р.,
щоби його вплачувалн скоро на
руки секретаря мІсцсвогоЛІдді-
лу УКК-ту п:
Адреса: МялвоківІ 20 ЇЙ
13, вулиця).
Шстаїдіал
оГ Ашегіса,
■ О. Вох 721. СЬпгсЬ 91. Аппея
їогк 7| N. V.
ЗБОРИ ВІДДІЛІВ УНС
ЕЛНЗАВКТ, И. ДЖ. — Вр.
св. Архистратига Мнхаїла, ВІД.
142, повідом ляс місцевих і по-
зам Ісцевнх членів, що в неділю,
23 листопада 1952 р.. прнпадпе
Патрона нашого братства і всі
члени обовязково мають бути
на Службі Божій 1 Панахиді за
гтомерших членів в церкві св.
Володимира точно в год. 10.
рано. По Вогослуженяях буде
спільна перекуска для всіх чле-
нів в салі Українського Народ-
ного Дому. Проситься всіх чле-
нів, щоби зложили свій даток
на Захнст-Снротниець У.Н.С.
— Петро Остапчук, секр.
От. 5. СН-ЕКМОРР
Аус. (со/. 14 81.) NVС
ТеІ. У кшнегсу 7-7897
Острі 1 довгочасві недуги чоло-
аіків 1 жінок, Шкірні. Х-Кау.
Роздуття тмя аіхусмо баз опе-
рації Переводимо аналізу кро-
аж для супружих дозволів. —
Офісові годиш»: Щодня від 10
рано д« 6:45 жвечорі.
Неділя від 11і Жо 1. по волудм»,
ДР. М. МАТО ЕЛЬ
107 Е. Піп 5*, Н£\У ¥0НК СІТЇ
■шле 4-ої 1£яекн> 1 ІІпк)П 5а.
Лікар зі старого краю, говорить
до українська, багато років ус-
пішно лікує гострі В застарілі
МАРШ КОБІТА, дов голії ви
ЧЛГИНЦЯ бр. Св. Мн ХИІ . І» , ВІД.
121 У.Н.Соіозу в І'ом, Н. Я.,
померла Н листопада 1952 р.
п М р. життя. Була членнцгмі
У, Н. Союзу від 1030 р. Нахо-
дила зі села, Зел ран, пав. Ву-
чач, Укіїпімп. ПрнОула до А-
мернки 1В31 р. Полишила у
смутку одпу дочку, двох си-
нів, чотири внукя І три прав-
нуки. Похорон відбувся 11.
листопада з похоронно го ;ш-
ВСДІ'ППЯ до церкви св. Ннко-
лая, при участи родини, крев-
них 1 членів У.ІЇ.Союзу, на
цвинтар Роте сетеїагу, — В.
їй П.! О. Гадз, секр.
Г А В Р II Л ОВІІЧ МИХАЙЛО,
довголітпнй член Братгтва св.
Володимира, від. 130 УНС і
Ню Парк. Н, Н-, упокоївся
Возі по короткім в тяжкій не
ДУВ* -Ю. листопада МОЯ Р-
Покійним урадився а 1*31 р.
в селі Еолшівці, пов. Рогаті
Україно. Полишив о смутку
жсят Марію 1 дві дочки Оль-
гу 1 Надію. Похорон відбувся
1В. листопада з заведення II.
Яреми ди гр.-кат. перини св.
Юра, пря участи членів I зіиЕ<
йомнх. — В, И. П.!
Г. Лучаико, секр.
15.ХІ.1952 р. по тяжких стражданнях упокоївся иа
році життя, український архітркт-мнетгць
1 маляр
ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ КРНЧЕИСЬКИП.
Повита см>тком
ОШЬЕУ НАТ 8Н0Р
14 Заіпі Матка Рів се •
ІЧЕЛУ УОКК, N. У.
Великий вибір КАПЕЛЮХІВ
власного виробу в пайкращих кольорах 1 фаеонад.
У кас куплені капелюха приннжкемо до аерерібкя.
Дальше пригадуємо, що масно відділ
МУЖБСЬКОІ ГАЛЯНТЕРП,
")АУ30^, "РКШТ ОР ТНЕ ЬООМ" 1 "НИВ".
Особливо пропонуємо гарні муясесьаі влйлоиові еорочкя,
що не вямагають прасування. Просимо заятм I
автясь яро вясоку якість матвріяяу та кжзьку
ціну! — Говоримо по- українська.
Слухайте наші оголошення по раді о- про грамі п. Мель-
" неділі між 7 — 8 год. рано 1 кожного чет
. НЯ0, (ст.
верга від 7^
(станція и'НОМ)
ЖО 8:30
ВІЛЧЬЕУ НАТ 8Н0Р
14 8Т. МАНК'5 ПАСЕ (Іст. 8. вул. Веі. 2 — 3 Аує.) . тАЕУ/ УОНК, N. V. |
1 оуботж до ЮЛв.
■їг та загальи* ослабле пня. Лі-
чення застракамн пені ціліші та
іншая лікарств. Аваліза кроня.
ТАРЗАН, ч. 2957. Про надасться
}ОНГІ вппко
Оседимчі ІіпбсгШЕяг
4 ЄтЬоипсг
«7 ЕА5Т 5№ 8ТЮТТ
гЧе» Уогії СЙу
ТА: ОІЬШкг 7-78П
кровн для супружмх дозволів.
Годяжя: Щодня 10 — 1, і — 1;
а неділю 11 — 1.
ХХЗАМШЛІЦЯ 53,—
От. Меа. К. ТУЬВОК
Теі.
анутрішні яодугм Поиговсору
Х-Кау ЕІесп-осагіііовгарЬ, Ана-
Іуаіа. Переводимо аналізу крона
для супружях дозволів.
Офісові години: щодня 1-І 1 В-а
понад. В неділі від 10-1 понад.
НЕДУГИ НІГ
Лікування без операцій.
Годнвя принвятк : ІГопедідоа
І четвер від 1 до В по похудЩ.
Вівторок 1 п'ятниця від 1 до в
по поя. Середа від 2/0)0)
йол. Суботи' від 11 перед по*,
ДО -2 по ИОЛ. У Поділі I СВЯ-
Ь. А. ВЕНЬА, М.О.
120 V/. МОД Ме* УоЛ СИу
. ■ - ■
окуліст
всякі лвогове очяи
лікуй епеціядіст — окуліст
Д-р ОСІЛІ ЖАБИБР
ГЛодяин* прийнята*
«реда, субот» 10-ц рано
понеділок, ееоода, п'ятияня
' М» — 5й» I^аеч^р^
И Еай 7Ш Не» Уогк Спу
Теі:; Ор. 4-8038
НОВІ ВИДАННЯ У ВАН
із серії "„Назвознавсгво":
праці проф. -Яр. Рудшщького
1} Слово А назв» „Україна"
стор. 132. $1.50.
2) Канаді >в» а!.,
україиського
стор,
3) Назви Галичина в Во-
линь, стор. за $о.яо.
Всі три випуски в оправі
Разом — 53.50.
Замовляти! Адміністрація
„Свободи":
Р. 0. Вох Зів
>«ЄУ £(1у З, N. 1.
« п «» ЮРА
ЕИ НА КУР.
мкхлвшв
ОЯ 7-ваоі
КУРСИ МЕХАНІК Ш
КУРСИ ГЗДН ЛВТАМН
Постараємося для Ваа про
еґзамія Яайоаясу. Нвпи учжі
дістають диплом. Помагаймо
в одержанню пралі Інструк-
ції а українській І англійській
мовах. КУРСИ ПЕННІ, ВЕ-
ЧІРНІ І НЕДІЛЬНІ. Інструк-
тора фахівці. Залож. я Ш
І. ТТСГОШ№]С2, директор
МЕТКОРОМТАМ
А0ТО 8СН001.
•2иа Аує, близь, івіь ».
МЕУУ УОНК СТТУ
ІВАН БУНЬН О
УКР, ПОЇТЕВНЖЯ
«150
Мовчазно. Інч за інчем.
повзе Люкпг до корінна, іцо
нічого не підозрівав.
Галузка зломилася д тріс-